Зараз підстав для оптимізму не багато. Якщо хоч одна країна - постійний член Ради безпеки ООН буде проти миротворчої місії в Донбасі, то рішення не буде прийнято. Як ми добре знаємо, Росія є членом Ради безпеки ООН і скоріш за все скористається правом "вето" задля блокування рішення Ради. Ініціатива Ради безпеки і оборони України має зараз лише символічний характер і треба ще довго попрацювати, щоб її реалізувати.

Деталі мають важливе значення. Якщо в обґрунтуванні потреби для цієї місії ми будемо зазначати лише традиційні військові аспекти для миротворчої операції, тобто: роззброєння незаконних формувань або розведення протиборчих сторін - то безумовно Росія буде це блокувати. РФ де-факто є учасником конфлікту і це саме російські маріонетки є протилежною стороною для України. У першу чергу потрібно підкреслювати гуманітарні проблеми і пропонувати операцію для забезпечення гуманітарних питань. В разі появи для охорони гуманітарної місії озброєних людей від третьої сторони, які не зацікавлені в Україні, існує більша вірогідність того, що ця операція буде успішно проведена.

Якщо Рада безпеки ООН ухвалить рішення про введення миротворчих сил на територію України, то має пройти декілька місяців, тому що ці процеси займають багато часу. Я думаю, якщо всі сторони, гіпотетично, погодяться, то це займе шість - сім місяців. До того часу ми маємо сподіватися на Мінські домовленості. Зрозуміло, що вони значною мірою не виконуються, проте ми не можемо казати про те, що вони остаточно вичерпали себе. Поки що, можна обґрунтовувати свої дії саме на цих домовленостях.

Окрім цього, потрібно по-перше, системно забезпечувати посилення озброєння наших військових; по-друге розвивати наші відносини з партнерами та союзниками, отримувати від них і політичну, і економічну, і військову підтримку; по-третє, більш активно діяти у міжнародних судах. У Росії крім значної військовоїескалації, яка буде дуже авантюрною, інших перспектив виграти протистояння немає. 

Намагання виснажити Україну успіхом не увінчаються. Якщо проаналізуватиіснуючий тренд, то Україна тільки посилювалась: армія озброювалась, народ на третій майдан не збирається, п'яту колону потроху вичищаємо. Якщо ми системно, базуючись на Мінських домовленостях будемо продовжувати роботу, то Росія врешті решт постане перед дилемою: або мирне вирішення конфлікту в Донбасі (і це не обов'язково має бути миротворча операція), або починати ескалацію з непередбачуваними наслідками. Тому нам не треба мати ілюзії ні до Мінських домовленостей, ні до миротворчої практики і сподіватись тільки на послідовну, наполегливу працю на всіх можливих напрямках.

                                                                                                                                                                                                       Фото - http://slovovolyni.com/