Зараз ми можемо казати про майже стовідсоткову ймовірність поновлення бойових дій навесні в Донецькій і Луганській областях. Коли зазеленіє природа і дозволить діяти більш приховано, то намагання з боку сепаратистів отримати тактичні успіхи в межах Донецької і Луганської областей майже стовідсотково буде. Вони будуть намагатися відсунути наші війська далі від Донецька, далі від Луганська. Вони будуть дуже намагатися підійти принаймні ближче до Маріуполя або обійти його. Щоби контролювати все узбережжя в межах Донецької області. У зв’язку з цим перед нами постає питання озброєння нашої держави.

Нещодавно декілька українських делегацій відвідали з цією метою США . На цих зустрічах українські представники намагались переконати американських партнерів прискорити процес надання Україні бодай того обладнання, щодо якого вже є домовленості, зокрема, броньованих і неброньованих автомобілів Humvee, а також пояснювали, як ще можна посилити обороноздатність України і чому це – головна запорука миру.

Чому треба прискорити цей процес? Проблема в тому, що постачання тих броньованих чи неброньованих Humvee, яке вже було оголошено й почато, ну, принаймні, на нашу думку, воно відбувається занадто повільно. І нам потрібно поспішати, у тому числі, з огляду на можливий агресивний характер дій спонсорованих Росією сепаратистів.

Вже зараз Україні одночасно доводиться справлятися з бойовими діями у воєнній зоні й паралельно – з посиленням підривної роботи у сусідніх містах, Запоріжжі, Харкові й Одесі. Шанси стримати можливий наступ відчутно зросли б, якби США допомогли Україні посилити обороноздатність.

Зараз увага прикута до можливості надання летальної  зброї Україні. Очевидно, зброя почне більш активно поступати, якщо терористи знову спробують перейти в наступ. Це тільки питання часу. Всі це розуміють, у тому числі Росія. Але західні політики, які безпосередньо приймають рішення, намагаються лишній раз не ризикувати.

Як у бойових машин є поняття режиму калібрування (коли після кількох пострілів потрібно калібрувати обладнання, бо воно збивається), так і, наприклад,  в політиці США відбувається калібрування: це передамо зараз, а це - пізніше, цього дамо стільки, цього - стільки, а цього взагалі не дамо. Все це налаштовується політичними, фінансовими, економічними та інформаційними інструментами. Приміром, раніше Україні не давали ні бронежилети, ні радари, а потім почали давати. Однак все ще залишається питання з наданням  летальної  зброї Україні.

За спробу західних політиків "не ризикувати" ми платимо територією та  людьми. За наші внутрішні проблеми ми платимо так само: за ескалацію політичного протистояння, за слабкість нашого керівництва, за слабкість нашої економіки.

Так що надання зброї - це тільки одна з "цеглинок" нашої безпеки, але не єдина. Це - не панацея. У нас багато проблем в оборонній промисловості, в економіці, в державному управлінні, в парламенті. А зброя - лише одна з тих "цеглинок" обороноздатності, до яких зараз прикута загальна увага.