Пам’ятаймо про Іловайськ

< Назад до записів

У другій половині серпня ц.р. багато уваги суспільства і преси було прикуто до причин та наслідків Іловайської трагедії у серпні минулого року, коли війська сектору Б на певному етапі Антитерористичної операції «несподівано» потрапили в оточення і зазнали значних втрат під час виходу з оточення під вогнем росіян і сепаратистів.

Головний військовий прокурор України озвучив деякі висновки експертів прокуратури щодо цих подій. Однією з головних причин того, що сталось Анатолій Матіос називає значну чисельну перевагу російських військ та незаконних військових формувань формувань. За даними прокуратури одному українському солдату протистояли до 18 росіян та бойовиків. Проте, після цього була заява народного депутата Семена Семенченка (колишнього командира батальйону Національної гвардії «Донбас») про те, що дані, які вже були опубліковані, далекі від правди і не дають відповіді на запитання, хто має відповісти за оточення українських військ.

Слід також зазначити що те, про що стисло доповідав Головний військовий прокурор Анатолій Матіос суттєво розширює бачення трагедії, яка сталась минулого року. Перш за все, порушено справу проти організаторів вторгнення – російських військових керівників – і, напевне, наступним етапом після передачі обвинувачень російській стороні буде подача обвинувачень і в міжнародні інстанції. Важливим тут є політичне рішення, яке зробила Україна – конкретно названі обвинувачувані особи, які прийшли вбивати наших військових, що є злочином проти людства в цілому. Це вибачати ні в якому разі не можна і я вважаю, що абсолютно правильно порушили справу проти Герасимова. Однак, питання про те, коли ми побачимо перші результати, наразі залишається без відповіді. Вочевидь, поки не зміниться керівництво в Росії, доти суд над Герасимовим не відбудеться. Проте, «ніхто не вічний під місяцем» і рано чи пізно організаторам агресії доведеться відповісти за свої дії.

Якщо казати про висновки Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (далі – ТСК) попереднього складу у 2014 році, то в тих умовах, які склались у минулому році, і за той час доки працювала ця комісія протягом версня-жовтня – це були доволі коректні висновки в загальному плані. Інше питання полягає в політичних висновках, з якими непросто погодитись. Це стосується висновків щодо воєнного стану, коли ТСК наполягала на його введені як передумові успішного відбиття російської агресії.

Що стосується винних з боку України, то у документах ТСК зазначено, що військове командування загальним чином винне у трагедії під Іловайськом, оскільки не реагувало на доповіді розвідки і очевидців. Також ТСК закидає керівництву країни щодо відмови у введенні воєнного стану в разі збройної агресії, як це передбачено ст.4 Закону України «Про оборону України». Проте, якщо повертатись до виступу Матіоса, поки що оцінки ступеню відповідальності українського військового керівництва не оприлюднюються через таємницю слідства, адже відповідні повноваження має тільки слідчий прокуратури.

Незадовго до презентації Матіоса свої оцінки стосовно Іловайська також оприлюднили представники Генерального штабу. Якщо казати про ті висновки, які були запропоновані представниками Генерального штабу, то їх оцінки виглядали так, що ніби то озвучується просто деталізація вже відомих подій, які давно вже були оприлюднені в пресі. Вочевидь, позиція військових керівників полягає у тому, що трагедії під Іловайськом у зоні відповідальності сектору Б не було б, якби під натиском російсько-терористичних формувань не розвалився сусідній сектор Д, який прикривав кордон з Росією. Дійсно, якщо дивитися по хронології, то спочатку росіяни дестабілізували й розбили сектор Д і потім вже підійшли до Іловайська.  Узагальнивши ці висновки можна сказати, що Генштаб вважає, що якби наші бійці в секторі Д стояли на смерть, то тоді б не  було подій під Іловайськом.

Отже, усестороння оцінка драматичних подій під Іловайськом у серпні 2014 року загалом проведена та є певні проміжні результати. Інше питання, що незважаючи на величезну увагу суспільства, прикуту до цієї події, конкретну доказову базу може використовувати тільки слідчий та суд, і це буде стосуватися всіх учасників процесу – і Генерального штабу, який робив акцент на тактичній ланці, і ТСК, яка акцентувала увагу на вищому військовому і політичному керівництві, і самого пана Матіоса, який згадував лише про технічні моменти, оскільки не може коментувати дії прокурорів та слідчих.

Блоги

Публікації

X
X

Партнери