Концентруючись на споживанні, населення України, за відсутності продуманої державної політики щодо перерозподілу ВВП, «проїло» фонди, що могли б бути використані не лише для розвитку країни, а й для підтримання поточного споживання і необхідної інфраструктури. Як наслідок, утримання необхідної інфраструктури життєзабезпечення країни потребує перерозподілу ВВП за рахунок звуження споживання.

            Після розпаду Радянського Союзу та початку побудови ринкової економіки, Україна розпочала дрейф у напрямку відтворення західної моделі «суспільства споживання», але звісно ж з власними особливостями.

            Найбільш вдалим, у цьому сенсі, є період, що розпочався в Україні на початку 2000-х років і триває, як це не дивно до нині (не зважаючи на суттєве падіння реальних доходів населення протягом останніх років). Його основною особливістю є орієнтація значної частки ВВП країни на споживчі витрати порівняно з витратами розвитку. Зовнішнім проявом українського «суспільства споживання» стала поява разючих контрастіву сфері приватної власності.

Повний текст документу - в PDF-файлі, що додається.

Автор - Вадим Ємець, експерт Інституту стратегічних досліджень

Завантажити

End of consumerism.pdf