Валютний дефіцит України - проблеми та їхні чинники
< Назад до записів
 Виділення траншу МВФ, офшорні мільярди та пом’якшення валютних обмежень. Україна отримала позитивне рішення щодо виділення чергового траншу в рамках угоди з МВФ про Механізми розширеного фінансування (EFF). І вже Україна отримала 734,05 млн. SDR, що дорівнює 1 млрд.дол. США [1]. З появою інформації щодо офшоризації за роки незалежності На офіційному сайті МВФ розміщено пояснення сутності Механізму розширеного фінансування МВФ (EFF). Відповідно до вказаної інформації EFF застосовується до країн, що мають середньострокові проблеми з платіжним балансом, викликані структурною слабкістю та потребують часу для їх подолання [3]. Дані НБУ свідчать, що хоча платіжний баланс України у 2015 та 2016 рр. був зведений з профіцитом 849 та 1,3 млрд.дол. США відповідно, середньострокові проблеми все ж присутні, тим більше враховуючи динамічне скорочення експорту та імпорту протягом останніх двох років. Так, у 2016 р. експорт товарів скоротився на 5,2%, а у 2015 р. на 29,9% й, у свою чергу, імпорт знизився: у 2016 р. на 4,4%, а у 2015 р. на 32,6%. При цьому, у 2016 р. профіцит рахунку операцій з капіталом становив усього 92 млн.дол. США, а чисте зростання прямих іноземних інвестицій склало 3,3 млрд.дол. США, з яких 71% - це приплив до банківського сектору [4]. Тобто, платіжний баланс України насправді переживає середньострокові проблеми, пов’язані з довгостроковими негативними структурними змінами. Об’єм офшоризованих з України фондів тут не є випадковим. Ця цифра дає змогу уявити, яку кількість ресурсу необхідно було «відкачати» з країни, щоб сформувати в економіці «середньострокові проблеми з платіжним балансом». За цим сухим формулюванням знаходиться зруйнована промисловість, падіння конкурентоспроможності української економіки та погіршення стандартів життя населення тощо. Як наслідок, за даними МВФ, ВВП на одну особу в Україні (як частка середнього рівня ВВП на особу в країнах ЄС) за період з 2005 р. по 2015 р. зменшився з 23,3% до 21%. До речі, це найгірший показник серед низки найбідніших європейських країн до яких входять колишні країни Югославії, Прибалтики та країн Причорномор’я [5]. Наводить на роздуми і порівняння наведених цифр (програми МВФ та виведених в офшори) країна, що за 25 років «закачала» лише в офшорні юрисдикції 148 млрд.дол. США, претендує на отримання 8,3 млрд.дол. США в рамках EFF. Більш того, як свідчить досвід України 2003-2007 рр., структурні показники платіжного балансу є одним з найпотужніших індикаторів інвестиційної привабливості. У той час Україна переживала інвестиційний бум, навіть не зважаючи на високий рівень корупції та зарегульованості економіки. Хороші показники платіжного балансу, підтримані сировинним «супер-циклом», сприяли формуванню позитивних очікувань щодо національної валюти серед інвесторів. Виходячи з цього, першочерговими заходами для подолання структурних проблем платіжного балансу, за логікою, мають бути дії спрямовані на зменшення виводу грошей в офшорні юрисдикції та спроба повернути до країни, раніше виведені ресурси. Однак, в меморандумі України для МВФ такі заходи практично відсутні [6]. Звісно, задекларована боротьба з корупцією та детінізація може мати відношення до цього аспекту, але більше як «побічне явище», а не цілеспрямована діяльність. Більш того, заходи тексту меморандуму (навіть якщо їх виконати у повному обсязі) однозначно не гарантують структурне покращення платіжного балансу, оскільки це більше асоціюється з появою конкурентоспроможного виробництва в державі. В цілому ж НБУ декларує курс на валютну лібералізацію, що в країнах з сильним платіжним балансом сприймається як крок, спрямований на покращення інвестиційного клімату. Цього разу Національний банк збирається пом’якшити вимоги щодо обов’язкового продажу валютних надходжень експортерів [7]. В умовах їх гострого дефіциту, зокрема падіння експорту та інвестицій, а також низького рівня золотовалютних резервів, такі дії НБУ будуть мати зворотні наслідки – подальшу девальвацію національної валюти, формування негативних сигналів для зовнішніх інвесторів, критичну потребу у співпраці з МВФ у середньостроковій перспективі. Зрештою, нестача валютних ресурсів в Україні і потреба у співпраці з МВФ обумовлена виключно економічними механізмами, що домінують в країні.
Вадим Ємець, експерт Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна".
Список посилань: 1. http://www.imf.org/en/News/Articles/2017/04/03/pr17111-imf-executive-board-concludes-2016-article-iv-consultation-and-completes-third-review 2. http://dt.ua/ECONOMICS/z-1991-roku-z-ukrayini-v-ofshori-viveli-kapital-na-sumu-148-mlrd-ekonomist-238166_.html 3. http://www.imf.org/en/About/Factsheets/Sheets/2016/08/01/20/56/Extended-Fund-Facility 4. https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=24491388 5. http://www.imf.org/en/news/articles/2017/04/03/na040417-ukraine-receives-imf-support-but-must-accelerate-reforms 6. https://tinyurl.com/klls8gt 7. http://www.epravda.com.ua/news/2017/04/4/623451/
|
