Наприкінці минулого тижня, Прем’єр-міністр України В. Гройсман заявив, що державні підприємства завдають Україні збитків на суму близько 82 млрд.грн. Це було сказано в контексті необхідності проведення приватизації, що має посприяти залученню до економіки країни інвестицій та нових технологій, а також підвищити рівень конкурентоспроможності[1].    

            У цій ситуації доречно звернути увагу на наступні питання. Чи справді збитковість підприємств є критерієм, що свідчить про неефективність їх роботи та необхідність продажу? Та чи є, взагалі, якась економічна користь від роботи збиткових підприємств в Україні?

            За словами Прем’єр-міністра, нині налічується 3,5 тисячі збиткових підприємств. Звісно проаналізувати значення та внесок кожного з них - не можливо, тому звернемось до фінансових результатів деяких крупних українських державних корпорацій.

            Так, за результатами 2016 р., ПАТ «Укрнафта» (в якій державі належить 50% плюс одна акція)отримало збиток на рівні 8,73 млрд.грн.[2], ДП «Одеський припортовий завод» - 2,98 млрд.грн.[3], АТ «Укрексімбанк» - 1,0 млрд.грн.[4], а для порятунку ДП «Антонов» парламент був вимушений прийняти закон, що передбачає часткове списання та  реструктуризацію боргу перед державою на суму 1,3 млрд.грн.[5]. ДП «Укрзалізниця» ледь вийшло на прибуткову діяльність у розмірі 303 млн.грн., що для підприємства з доходом 78,9 млрд.грн[6]. є балансування на межі прибутку та збитку.  

            Тобто, збитковість державних підприємств, а також підприємств у яких держава володіє контрольним пакетом акцій, стосується і найбільших та найважливіших. Деякі найпотужніші корпорації, такі як НАК «Нафтогаз України» та «Енергоатом» взагалі, до недавнього часу, залишались збитковими кілька років поспіль, при тому, що важливість їх операційної діяльності для економіки країни важко переоцінити.

            Річ у тому, що негативний фінансовий результат, в українських реаліях, досить часто є результатом поганого управління, а не відсутності можливості у підприємств генерувати прибуток. Тому, фінансовий результат, у багатьох випадках, не дає можливості зрозуміти реальні ринкові перспективи окремої комерційної установи. Для цього необхідно ретельно досліджувати не лише структуру її витрат, а й структуру доходів (може виявитися, що товари та послуги надаються за заниженою вартістю, а у випадку фінансових установ - видача кредитів сумнівним особам), його позиції у аспекті монополізації ринку тощо. Інфраструктура державних фінансів, до якої можна віднести і фінанси державних корпорацій, на поточному етапі набула властивостей, що забезпечують постійне перетворення державних грошових надходжень у доходи приватних підприємств і тому фінансовий результат державних підприємств (у першу чергу найпотужніших) є відображенням глибини таких перетворень. Тобто, результат між доходами та витратами підприємства у вигляді прибутку, мало про що говорить, коли витрати державного суб’єкта формують надприбутки приватних компаній.

            Іншим важливим аспектом функціонування потужних підприємств є значення їхнього мультиплікативного ефекту для суміжних галузей економіки та соціальний ефект, що вони створюють. Рівень збитковості (якщо таке зумовлене ринковими факторами) може мати різну природу і, відповідно, різний вплив на економіку. Наприклад, збитковість виробника залізної руди,  внаслідок погіршення кон’юнктури на світовому ринку, може викликати зупинку такого виробництва. Звісно це матиме своїм наслідком звільнення тисяч (можливо навіть кількох) різноманітних робітників, зниження надходжень до бюджету й низку інших ефектів, особливо якщо таке підприємство було градоутворюючим. Допоміжні галузі, що обслуговували це виробництво, також зазнають негативного впливу. Однак, в цілому, загальний ефект для  економіки країни буде обмеженим. Така ситуація є негативною, але є надія, що якщо кон’юнктура на світовому ринку зміниться, підприємство знову запрацює і ситуація покращиться. Крім того, таке виробництво не є унікальним і з його закриттям аналогічні бізнеси, що мають певні переваги, продовжать працювати в країні. Тут мультиплікативний ефект є досить обмеженим, він пов’язаний швидше з функціонуванням інфраструктури зберігання та транспортування руди, а також установ, що забезпечують споживчий попит робітників. До того ж, значна частина персоналу має досить низьку кваліфікацію, що виключає ризик втрати висококваліфікованого кластеру.

            Інша ситуація виникає коли збитковим є, наприклад, ДП «Антонов». Для створення своєї продукції підприємство співпрацює з десятками інших компаній в країні, що виробляють різноманітні вузли, системи, обладнання та матеріали для літаків. Більш того, із замовленнями такого підприємства пов’язана робота різноманітних наукових установ та конструкторських бюро. Це означає, що його робота потребує залучення висококваліфікованої робочої сили, вивільнення якої матиме своїм наслідком втрату спеціалізації у даній сфері та ліквідацію цілої високотехнологічної сфери. Мультиплікативний ефект від закриття такого підприємства матиме негативні структурні зміни для економіки всієї країни. Крім того, згортання такого високотехнологічного кластеру, означає, що країна вже ніколи не зможе створити більш висококонкурентну продукцію цього сегменту, оскільки такий «upgrade» передбачає необхідність базових напрацювань, на основі яких будуть здійснені подальші ускладнення.  Тобто, зупинка таких виробництв, на відміну від сировинних, не передбачає можливості відродження їх роботи у майбутньому, що пояснюється практичною неможливістю відновлення втрачених високотехнологічних ринків без суттєвого удосконалення продукції та втратою критично необхідного людського капіталу і унікальних виробничих потужностей.

            Економічна історія України рясніє прикладами, коли державні або частково державні підприємства роками працюють у збиток чи генерують мінімальний прибуток, та на наш погляд цього показника замало, щоб зробити належний висновок щодо необхідності ліквідації або приватизації такого підприємства.

[1] http://www.epravda.com.ua/news/2017/04/14/623870/

[2]https://www.ukrnafta.com/ru/neaudirovannaya-finansovaya-otchetnost-pao-%C2%ABukrnafta%C2%BB-za-2016-god

[3]http://www.ukrrudprom.ua/news/Odesskiy_priportoviy_zavod_zakonchil_god_s_ubitkom_v_3_mlrd_griv.html

[4]https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=34661442

[5]https://www.rbc.ua/rus/news/poroshenko-odobril-restrukturizatsiyu-1-3-1478792585.html

[6]https://www.epravda.com.ua/news/2017/01/13/617531/