Чому українці нещасливі?
< Назад до записів
 Олександр Левцун, експерт «Інституту «Нова Україна» Катерина Бура, експерт «Інституту «Нова Україна»
Щороку до «Міжнародного дня щастя» обнародується World happiness report, який наводить рейтинг країн світу за Індексом щастя (Happy Planet Index). Від чого залежить показник щастя населення різних країн? Інтегральний Індекс щастя включає низку складових (чинників), а саме: · рівень ВВП на душу населення, · очікувана тривалість здорового життя, · сприйняття корупції, · підтримка соціального оточення (можливість покластися на когось у важкий момент), · благодійність (готовність робити пожертвування), · свобода життєвого вибору, · інші показники. У 2017 році рейтинг очолила Норвегія. До п’ятірки лідерів також увійшли Данія, Ісландія, Швейцарія та Фінляндія. На останній сходинці світового рейтингу щастя, до якого увійшли 155 країн світу, розмістилася Центральноафриканська республіка. Українці отримали статус найменш щасливих європейців. Україна посіла 132 місце; її «сусідками» виявилися Гана (131 місце) та Уганда (133 місце). Порівнюючи показники 2013-2017 років, можна констатувати неухильне зниження індексу щастя українських громадян. Так… · у 2013 році Україна посіла у рейтингу 87 місце, · у 2015 році – 111 місце, · у 2016 році – 123 місце, · у 2017 – 132 місце. Таким чином, за останні п’ять років Україна втратила 45 позицій, насамперед, через збройний конфлікт на Донбасі, погіршення економічної ситуації і зубожіння населення. Із суб’єктивних критеріїв найгіршими виявилися показники свободи життєвого вибору і сприйняття корупції. Головні фактори «нещастя». Після стрімкого спаду у 2014-2015 роках економіка України показує кволі симптоми відновлення. Однак ВВП на душу населення залишається дуже низьким – лише 20% від середнього показника для ЄС і другим найнижчим показником серед країн Центральної та Східної Європи [1]. У 2016 году ВВП на душу населення в Україні склав $8305, у Білорусі – $18000, у Росії – $26490, у Польщі – $27764. За останні три роки відбулося безпрецедентнезубожіння населення. Згідно з доповіддю Програми розвитку ООН, сьогодні в Україні за межею бідності опинилося понад 60% громадян. Третина (30,0%) опитаних громадян вказали, що коштів їм вистачає тільки на продукти харчування, а для 8,8% респондентів грошей не вистачає навіть на їжу [2]. Рівень корупції в Україні – найвищий в Європі. У світовому рейтингу сприйняття корупції (СРІ) у 2016 році Україна посіла 131 місце зі 176 країн, в яких проводилося опитування. Її сусідками за рейтингом виявилися Росія, Непал та Іран. Дослідження назвало найбільшими викликами слабкість установ, що покликані забезпечити верховенство права та неупередженість під час розподілу державних коштів, надмірну зарегульованість економіки та зосередження влади в руках олігархічних кланів [3]. У 2017 року дещо поліпшилась така складова Індексу щастя як «соціальна підтримка». Соціальне оточення (родичі, друзі, знайомі) стали виявляти більше уваги і піклування до своїх близьких в умовах хронічних негараздів. Українці більше стали розраховувати на власні сили, на взаємодопомогу в межах близького оточення і менше чекати допомоги від держави. Ще одна особливість: порівняно з іншими європейськими країнами в Україні доволі високий показник благодійності. Вочевидь дається взнаки поширена практика збирання матеріальної допомоги, яку проводять волонтерські організації. Знов таки, в умовах війни на Донбасі… Наскільки адекватним (валідним) є Індекс щастя? Чи дійсно вимірює даний показник те, наскільки люди щасливі? Чи може праві ті, хто стверджує: «не в грошах щастя»? Рейтинг країн відповідно до Індексу процвітання (Legatum Prosperity Index) свідчить: деякі країни одночасно є лідерами економічного зростання і аутсайдерами за показником самопочуття громадян. Наприклад, у Туреччині та Південній Кореї підвищення добробуту населення супроводжується такими видатками як надмірна праця, соціальне відчуження, проблеми зі здоров'ям, нетерпимість у суспільстві, проблеми з екологією і питною водою, незадовільна якість житла. Вказані видатки негативно впливають на щоденне самопочуття людей [4]. ЗаступникдиректораІнституту соціологіїНАН України Євген Головаха досить скептично ставиться до Міжнародного Індексу Щастя ООН. На його думку, цей індекс скоріше характеризує стан справ у державі, а не те, як себе почувають люди. Такі складові індексу як рівень доходів, сприйняття корупції, тривалість здорового життя тощо більшою мірою є передумовами для відчуття щастя, аніж безпосередніми показниками щастя [5]. Слід зауважити, що в міжнародних порівняльних дослідженнях суб’єктивні характеристики самопочуття українців також не дуже сприятливі. За даними Gallup International, рівень задоволеності життям в Україні впав до мінімуму за 10 років і становить 4 бали з десяти. Опитування населення України, проведене Центром імені О.Разумкова у березні 2017 року показав:лише небагатьомбільше половини респондентів (59%) виявилися «дуже щасливими» або «скоріше щасливими». Найменше щасливих – серед респондентів з Донбасу (35%) [6]. Опитування українських громадян, проведені у різні роки виявляють стабільну закономірність: чим вище рівень доходів, тим більше респонденти задоволені життям, тим більш щасливими вони почувають себе. За даними Соціологічної групи «Рейтинг», серед опитаних з високими статками щасливими почувають себе 79%, нещасливими – 10%. Водночас серед респондентів, з низькими доходами, щасливими були лише 49%, а нещасливими – 37% [7]. Американські дослідники Б.Стівенсон та Ж.Волферс виявили, що існує лінійна залежність між суб’єктивним почуттям щастя і логарифмом рівня доходу. Причому в бідних країнах цей зв'язок більш тісний, ніж у багатих [4]. Іншими словами, для бідних матеріальне благополуччя особливо значимо для відчуття щастя. Навіть незначне збільшення доходів українців серйозно вплине на рівень задоволеності життям (щастя) більшості населення. Але бідність не тільки обмежує споживання (споживчі можливості), вона отруює емоційне сприйняття життя, псує «смак» життя. Згадані дослідники зафіксували сильний взаємозв'язок між матеріальним становищем і повсякденними відчуттями людей. Зокрема, як виявилося, рівень доходів істотно впливає на задоволення, яке отримує людина від смачної їжі, поваги оточуючих, здобутих досягнень, а також впливає на відчуття насолоди як таке [4]. Декларація Незалежності США проголошує: "Всі люди створені рівними і наділені їх Творцем певними невідчужуваними правами, до яких відносяться життя, свобода й прагнення до щастя". Ці слова мають стати визначальними для українських реформаторів, для тих урядовців, які розробляють стратегії перетворень у різних сферах суспільства. Пріоритети державної політики мають визначати не кількісні індикатори монетарної політики, а характеристики якості життя, серед яких чільне місце мають посісти показники самопочуття людей, відчуття щастя і благополуччя.
Примітки 1. Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2123373-vvp-na-dusu-naselenna-v-ukraini-zalisaetsa-nizkim-mvf.html 2. Результати опитування населення України, проведене Центром соціальних досліджень «Софія» з 4 по 13 вересня 2017 року. Загалом опитано 2111 респондентів. Вибірка репрезентує доросле населення Україні (підконтрольні території). Статистична похибка не перевищує 2,2%. 3. Джерело: http://www.pravda.com.ua/rus/news/2017/01/25/7133397/ 4. Джерело: http://www.pravda.com.ua/articles/2016/07/18/7114746/ 5. Джерело: https://voxukraine.org/2017/05/30/ne-schastlivaya-natsiya-dejstvitelno-li-ukraintsy-samye-neschastnye-v-evrope/ 6. https://dt.ua/UKRAINE/mayzhe-60-ukrayinciv-vvazhayut-sebe-schaslivimi-239491_.html. |
