До планових президентських виборів залишається ще більше року, але «перегони озброєнь» вже розпочалися. Нещодавно провідні соціологічні служби приголомшили «рейтинговим відкриттям». Серед «претендентів-корифеїв» на пост Президента України з’явився Святослав Вакарчук – один з найвідоміших українських співаків. При цьому Вакарчук одразу посів в електоральних рейтингах чільне місце.

 За даними грудневого (2017 г.) опитування населення України, проведеного ЦСД «СОФІЯ»,за С.Вакарчука на президентських виборах готові проголосувати 7% (серед усіх опитаних). Фронтмена «Океану Ельзи» особливо активно підтримує молодь, що є цілком очікуваним.Серед респондентів 18-29 років за Вакарчукаготовіпроголосувати 16% – вдвічі більше, ніж в середньому по вибірці! Показово і те, що Вакарчуку також симпатизує найбільш освічена і заможна частина населення великих міст – гуманітарна і технічна інтелігенція, креативний клас.

 Виникає питання: чим пояснюється доволі високий електоральний рейтинг особи, яка не позиціонує себе як політик?

 Вакарчук нещодавно заявляв, що не має президентських амбіцій. Але довіра населення до нього, сприйняття Вакарчука як морального авторитету, провідника громадської думкиє показником запиту громадян на оновлення влади. Співак цікавий населенню: до нього дослухаються, адже він «такий, як ти». Довіра до нинішніх політиків падає, населення не очікує від державних керманичів якісних змін. У суспільстві – запит на нові обличчя в політиці.

 Українці прагнуть побачити в політиці тих, хто до цього не фігурував у корупційних справах, не був елементом політичної системи, яка дискредитувала себе. Громадяни втомилися від «професійних» політиків, тому чекають на тих, хто на даний момент є «неполітиком», і тому – може заслуговувати на довіру. Люди сподіваються, що політики нової генерації зможуть запропонувати інноваційне вирішення суспільних проблем. При цьому важливо, аби процес оновлення влади відбувався у правовому полі, у межах легітимного електорального процесу. Запит населення існує саме на «конструктивну» активність та якісні зміни.

 Характер суспільного запиту пояснює, чому «революційна» політична діяльність лідера партії «Рух нових сил» Міхеіла Саакашвілі сприймається критично і не має широкої підтримки. За партію мають намір проголосували 1,7% опитуваних, а за Саакашвілі як можливого кандидата на пост Президента України – 1,9%.

 Саакашвілі не користується підтримкою українських громадян, адже його конфліктність та агресивність їх відлякують. Проблеми, на які спирається лідер «Руху нових сил», не є першочерговими для населення України. Так, ідею системи виборів, де громадяни голосують за списки партій, підтримують лише 18,7% респондентів. Що стосується створення антикорупційного суду, то більшість респондентів вважає, що антикорупційними справами мають займатися всі суди. Вимоги, які висуває Саакашвілі до чинної влади, не є першочерговими для українських громадян.

Діяльність Саакашвілі невідповідає суспільному запиту на оновлення влади. Люди побоюються, що деструктивна активність цього політика може призвести до громадянського протистояння, до нових політичних конфронтацій. Українці не бажають дестабілізації ситуації в країні, бояться чергового Майдану. За даними опитування більшість респондентів (59,9%) не підтримує проведення в Україні масових протестних акцій, а 58% опитаних негативно ставляться до протестів під Верховною Радою, організованих Саакашвілі («Міхо-Майдану»).

 Громадяни чекають на нових, «незаплямованих» постатей, які прийдуть до влади за правилами і будуть діяти за правилами. Суспільний запит на «перезавантаження» політичної системи, таким чином, нероздільно пов’язаний з дотриманням правових умов: «гра престолів» має дотримуватися правил, відповідати нормам та бути легітимною. Країна втомилася від революцій, протестних акцій та Майданів. Населення очікує конструктивного вирішення нагальних проблем та якісних перетворень суспільства в межах закону.

Екатерина Бурая

28.12.2017