Точкою відліку започаткування криптовалют прийнято вважати 2008 рік, коли вперше було опубліковано прес-реліз та зареєстровано домен, на якому розмістився офіційний сайт криптовалюти Bitcoin. Тоді цей проект привернув увагу досить вузького кола осіб, переважно із спільноти учасників сфери інформаційних технологій. Через декілька років з’явилися й інші платформи для створення децентралізованих онлайн-сервісів на основі блокчейну, такі як NEO (2014 р.), Ethereum(2015 р.) та інші. В цілому на сьогодні на різноманітних біржах та торговельних платформах у світі котирується більше ніж 1500[1] різноманітних токінів онлай-сервісів, які працюють переважно на базі таких блокчейн платформ, як Bitcoin та Ethereum.

         У 2017 році криптографічні валюти привернули увагу мільйонів людей різноманітних професій та статусів в усьому світі. Причиною долучення до купівлі криптоактивів стало різке, іноді більше ніж стократне, зростання їх вартості і відповідно формування можливостей значних заробітків для криптоінвесторів.

         Фіат vs Крипто

         На сьогоднішній день досить часто в середовищі розробників крипто-проектів, експертному середовищі криптовалюти називаються грошовими засобами майбутнього, які замінять існуючі валюти, а також будуть сприяти вилученню готівкових грошей з обігу в усьому світі. Тобто мова йде про заміну фіатних грошей на криптовалюту. На наш погляд, така постановка питання виглядає дещо спекулятивною та передчасною, що пов’язано з  наступними чинниками:

·        по-перше, для виконання функції еквіваленту обміну криптовалюти мають виконувати функції, властиві грошам – міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів, засобу платежу. На сьогодні криптовалюти частково виконують функцію засобу платежу та міри вартості. Разом з тим функції засобів обігу та утворення скарбів не виконуються;

·        по-друге, використання криптовалют на глобальному рівні потребує використання високотехнологічного обладнання, що створює суттєві обмеження, зокрема у країнах, що розвиваються;

·        по-третє, розповсюдження криптовалют, емісія яких здійснюється на засадах децентралізації, передбачає витіснення з обігу традиційних валют, що емітуються центральними банками, що відповідно зменшує вплив державних органів влади на процеси контролю грошового обігу і розподілу, обумовлюючи протидію розвитку децентралізованих платіжних засобів.

Узагальнюючи вищеперелічені чинники, відзначимо, що заміна фіатних валют криптовалютами у близькому майбутньому є маловірогідною, оскільки для цього необхідним є демонтування глобальної фінансової архітектоніки, забезпечення стабільності ціни хоча б однієї криптовалюти до сучасних фіатних грошових еквівалентів та розбудова інфраструктури обігу криптовалюти, насамперед в економічно слабкорозвинутих країнах.

Водночас масштаб обігу криптотокінів є справді вражаючим, завдяки інтернет-технологіям та відсутності регулювання власниками криптоактивів може стати практично будь-хто на планеті. Таким чином, станом на кінець 2017 р.кількість власників криптоактивів у світі оцінювали у декілька десятків мільйонів осіб.

Регулювання криптографічних валют – перспектива найближчого майбутнього

         Ажіотажний попит на динамічно зростаючі у ціні криптовалюти обумовив появу занепокоєння серед керівництва фінансових регуляторів в усьому світі. Ключове питання, яке виносилось на розгляд, чи створюють фінансові операції з криптовалютами ризики для фінансових секторів національних економік?Найбільш рішуче проти «вільного обігу» криптовалют виступив Китай. На початку 2018 року у цій країні було заборонено роботу бірж, де проводиться торгівля криптовалют, а також було вирішено заблокувати доступ до сайтів, пов’язаних з її торгівлею[2]. Таким чином, влада протидіє потенційним негативним наслідкам від інвестування у вкрай нестабільні активи. Крім того, ще декілька азіатських країн намагалися протидіяти торгівлі криптоактивами. Зокрема, Центральний банк Індонезії наприкінці 2017 року  заборонив фінансовим компаніям здійснювати операції з криптовалютами[3]. У Таїланді у лютому 2018 р. було заборонено комерційним банкам інвестувати в криптовалюту, продавати її та створювати платформи для торгівлі нею[4].

         Одним з перших фінансових регуляторів на планеті, що дозволив операції з активами, пов’язаними з крипто валютами, була Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами США (CFTC). Цей регулятор публічно дозволив торгувати криптовалютними деривативами. Разом з тим влада США планує посилювати контроль за ринком криптовалют і відповідно розвивати законодавчу базу для оподаткування операцій з криптовалютами. У Західній Європі, зокрема Великобританії, Німеччині, Франції, в цілому спостерігаються схожі тенденції. У цих країнах триває робота з підготовки регуляторних нормативних документів у сфері обігу криптовалюти. Цікавою у цьому аспекті є позиція Швейцарії, яка задекларувала «забезпечення технологічно-нейтрального регулювання криптовалют»[5], таким чином демонструючи підтримку цим активам.

         Так, рішення фінансових регуляторів країн свідчать, що для криптовалют у кращому випадку відводиться роль одного із спекулятивних активів, торгівля яким має бути чітко врегульована, у гіршому криптовалюта взагалі не розглядається як актив для оперування на фінансових ринках. Така ситуація підтверджує вище зазначену тезу, що однією з основних умов становлення криптовалюти як глобального платіжного засобу є зміна архітектоніки глобальної фінансової системи, зокрема її децентралізація та фрагментація. У найближчому ж майбутньому серед основних ніш для розвитку обігу криптовалют є операції, що потребують анонімності, включаючи ті, які забезпечуються офшорними компаніями.

         Екосистеми криптовалют – середовище анонімності та заміна офшорів

         Крім можливості отримати дохід від підвищення вартості, попит на крипотовалюти формується з боку суб’єктів, що прагнуть забезпечити анонімність фінансових операцій. До недавнього часу, розрахунки в Bitcoin вважалися анонімними. Однак вже з’явились компанії, які займаються відслідковуванням руху криптокоштів на рахунках, таким чином виявляючи суб’єктів, які є кінцевими власниками криптоактивів. При цьому відповідно з’являються й програми, завданнями яких є ускладнити відслідковування криптоплатежів.

         Саме анонімність криптовалют привертає найбільше критики з боку регуляторних органів різних країн. Фактично, використовуючи криптовалюти, у тіні можуть залишатися не тільки нелегальні види бізнесу, відмивання незаконно зароблених коштів, фінансування тероризму, а й така діяльність, як ухилення від сплати податків. Більше того, криптовалюти можуть бути виведені з онлайн-«контуру» шляхом їх розміщення на «гаманцях», які фізично відмикаються від мережі і таким чином можуть зберігатися довгий проміжок часу взагалі поза мережею.

         У кінці 2017 року в ЕС було вирішено покінчити з анонімністю власників криптовалют, для чого відповідно було розроблено нові правила, які зобов’язують біткоін-платформи та онлайн-«гаманці» криптовалют ідентифікувати користувачів[6]. Занепокоєння щодо наслідків анонімності обігу криптовалют озвучив і Міністр фінансів США, який висловився проти анонімності «криптогаманців», які він порівняв з рахунками у швейцарському банку[7].

         Тобто використання криптовалют почало розглядатися частиною бізнесового середовища  як інструмент, який може замінити офшорні юрисдикції, діяльність яких в останні роки все більше ускладнюється через регуляторні вимоги з боку США та ЄС. І анонімність у цьому сенсі є базовою умовою вбудовування криптовалют у глобальну систему руху товарів та капіталу.

         Блокчейн проекти як інструмент перерозподілу нагромадженого капіталу

         Феномен масового ажіотажу щодо криптовалют, крім різкого стрибка її вартості, ще пояснюється й фактичною доступністю цих інвестиційних інструментів для кожного бажаючого «спробувати долю», незалежно від суми коштів, яку готовий витратити суб’єкт. Тобто у випадку криптоінвестицій існує широкий вибір різноманітних проектів, долучення до яких може коштувати від кількох центів до мільярдів. Таким чином, повна автоматизація проведення платежів і відсутність регулювання мінімізували транзакційні витрати, знизивши «поріг» входу до сектору. Це дало можливість долучитися до торгівлі криптовалютами не тільки традиційному середньому класу, а й людям з низькими доходами, інвестиції яких можуть обмежуватися всього кількома десятками доларів.

         З іншого боку, цей механізм дав можливість мобілізувати значні суми грошових засобів, які потенційно могли бути використані для споживання, у проекти на базі блокчейн технологій. При цьому за різними оцінками до 90% таких проектів, з різних причин, не досягнуть задекларованих під час збору коштів результатів, тобто їх інвестори втратять інвестовані кошти. У зв’язку з цим мова йде про те, що запуск проектів на базі блокчейн є інструментом перерозподілу капіталу на глобальному рівні. Тобто із становленням сектору блокчейн проектів з’являється певний прошарок учасників, які суттєво збагатились, і мільйони, що втратили.

         Звісно, частина проектів на базі блокчейн, включаючи окремі криптовалюти, будуть вдалими, та їх інвестори будуть мати справжній актив із зрозумілою ринковою ціною. І саме поява таких активів обумовить прирівняні до акцій та облігацій емітовані для їх запуску електронні «цінні папери», у результаті чого вони змінять свій статус із венчурних (високоризикових) на статус інструментів із середнім та низьким рівнем ризику, тобто інструментів, з якими можуть працювати традиційні фінансові посередники.

         Таким чином, стосовно перспектив криптовалют відзначимо, що це той випадок, коли кажуть: «правда десь посередині». Криптовалюти навряд чи у короткостроковій перспективі замінять основні валюти, оскільки для цього необхідною є відмова держав від своїх монетарних функцій і відповідно докорінна зміна їх ролі у суспільних відносинах, зокрема зменшення її впливу. З іншого боку мова не йде і про те, що блокчейн проекти, зокрема крипто валюти, повністю втратять свою актуальність, оскільки вони відповідають на запит, що склався у суспільстві, пов’язаний з децентралізацією реалізації певних суспільних відносин і таким чином спрощенням доступу до необхідних товарів та послуг за посередництвом Інтернету. І саме сфера послуг, зокрема фінансових, зазнає найбільшого впливу від розвитку технологій на базі блокчейн. Адже вони дають можливість більш легко та дешево здійснити бажану транзакцію.

Вадим Ємець

16.04.2018

[1] https://coinmarketcap.com/

[2]https://www.segodnya.ua/world/wnews/kitay-zapretit-dostup-na-sayty-o-kriptovalyutah-1111533.html

[3] https://kfund-media.com/ru/yndonezyya-zapretyla-operatsyy-s-kryptovalyutamy-c-2018-goda/

[4]https://economics.unian.net/finance/2392728-tailand-zapretil-bankam-operatsii-s-kriptovalyutami.html

[5]https://rucrypto.com/monety/otnoshenie-razlichnyh-stran-k-regulirovaniyu-kriptovalyut.html

[6]https://www.stockworld.com.ua/ru/news/ies-rieshil-polozhit-koniets-anonimnosti-bitkoin-platform

[7]https://bitjournal.media/14-01-2018/ministr-finansov-ssha-ob-anonimnosti-sanktsiyah-i-tsifrovyh-valyutah/