Енергетичний дефіцит та втрата східних територій України

< Назад до записів

Вугілля Донецької та Луганської областей: втрачений базовий компонент економіки країни

         На території України знаходиться приблизно 4% світових запасів вугілля (що становить 44 млрд.тонн). Поклади кам’яного вугілля знаходяться в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах, бурого – у Дніпровському. В Україні, в основному, зустрічається кам’яне вугілля та антрацити різних видів - до 90% (2/3 – енергетичне, 1/3 – коксівне). Ще близько 10% припадає на буре вугілля. При цьому, Донецька та Луганська область мають майже 70% усіх запасів вугілля України (32,5% та 34,3% відповідно). Як результат - до 2014 р. левову частку видобутку вугілля для теплової генерації, металургійної промисловості, а також потреб опалення домогосподарств в Україні забезпечували саме ці області.

З початком бойових дій на сході країни, у частині забезпечення пропозиції вугілля виникла парадоксальна ситуація – критичний дефіцит певних марок, вкрай необхідних для підтримки належного функціонування всієї економіки. Справа у тому, що практично усі шахти, де добувалось вугілля марки А (антрацит), залишились на непідконтрольних територіях. Що викликало, у першу чергу, значний дефіцит вугілля необхідного тепловим електростанціям. І хоча, впродовж останніх років, власники ТЕС активно інвестують у переведення енергогенеруючих потужностей на використання вугілля марки Г (газове), якого достатньо в Україні, до повного імпортозаміщення ще далеко.

Так, надзвичайно багата на поклади вугілля Україна розпочала його імпорт у об’ємах мільйонів тон. Зокрема, у 2017 р. було завезено приблизно 5 млн.тонн. Таким чином, втрата контролю над частиною території країни обумовила не лише спад в окремо взятій галузі економіки, а й фактично завдала удару по всьому енергетичному сектору (в меншій мірі по металургійному) і економічній стабільності в цілому. Відповідно частина ВВП, що генерувалась у вигляді виробництва вугілля, була втрачена на користь інших країн-експортерів цієї сировини.

          Запаси природного та нетрадиційного газу Донецької та Луганської областей: недоотримані економічні вигоди

Україна має три нафтогазові регіони:

·        західний (до якого входять Волино-Подільська та Передкарпатська нафтогазоносні провінції, Карпатська складчаста нафтоносна область, Закарпатська газоносна область);

·        південно-східний нафтогазовий регіон (розташований в рамках наземних та підводних територій окупованої Автономної Республіки Крим);

·        східний, що знаходиться в межах Дніпровсько-Донецької западини, яка у свою чергу охоплює: Київську, Чернігівську, Сумську, Полтавську, Харківську, Донецьку та Луганську області.

При цьому, території на яких розгорнулися бойові дії (Донецька та Луганська області), мають обмежені поклади природного газу (особливо це стосується Донецької області, де його поклади практично відсутні), проте значні поклади сланцевого (нетрадиційного) газу.

Найбільшим родовищем сланцевого природного газу в Україні є Юзівське родовище. Його площа складає 7,8 тис.км.кв. та знаходиться в межах Донецької (Краснолиманський, Слов’янський, Олександрівський, Костянтинівський, Артемівський, Добропільський і Ясинуватський райони) та Харківської областей (Балаклійський, Ізюмський і Барвінківський райони). Прогнозований запас Юзівського родовища сягає 2-4 трлн.м.куб. сланцевого газу. Видобуток може скласти 8-10 млрд.м.куб. на рік. Наразі, в Україні видобувається приблизно 18 млрд.м.куб. природного газу на рік.

На території Луганської обл. є поклади традиційного природного газу. Зокрема, в області відкрито 10-12 родовищ з об’ємом запасів на рівні 0,5-1,5 млрд.м.куб. Це дає можливість говорити про перспективи видобутку 1 млрд.м.куб. на рік за сприятливих умов.

Також, на території Донецької та Луганської областей є величезні поклади метану у вугільних пластах та породах корисних копалин. У Донецькій області є 6 геолого-промислових районів (Червоноармійський, Червоноармійський-Західний, Південний-Донбаський, Донецько-Макіївський, Центральний, Торезо-Сніжанський), які містять запаси метану в об’ємі 35-172 млрд.м.куб. У Луганській області таких районів нараховується 8 (Мар’ївський, Алмазний, Луганський, Селезньовський, Лисичанський, Червонодонський, Оріхівський, Баково-Хрустальний), із запасами в об’ємі 40-103 млрд.м.куб. Всього запаси метану Донецької та Луганської областей сягають об’єму у 10 трлн.м.куб.

Враховуючи те, що Україна імпортує приблизно 14 млрд.м.куб. на рік (2017), втрати запасів природного газу у такому об’ємі є досить болючими для економіки держави. Видобутком природного газу у Донецькій та Луганській областях займалися декілька десятків компаній. Більшість зосередилась на видобутку газу у Луганській області. А у низки газодобувних компаній була зацікавленість щодо видобутку сланцевого газу.

Так, у 2013 р. концерн Shellуклав договір з компанією «Надра Юзівська» (була пов’язана з О.Януковичем) щодо спільної розвідки та розробки покладів сланцевого природного газу в межах Юзівського родовища. Угоду було підписано строком на 50 років. У 2015 р. Shell,через розгортання військового конфлікту, прийняла рішення про вихід з проекту.

Серед українських компаній, що отримали ліцензії на геологічну розвідку та заявляли про плани видобування сланцевого газу, відзначимо ПАТ «Шахта ім. О.Ф.Засядька» (належить українському бізнесмену Звягільському) та ТОВ «КУБ-Газ», що на 70 % належить польській компаніі «Кульчик Ойл Венчурз», ще 30 % належать американській компанії «Cub Energy Inc».

Йдеться про те, що газові родовища Донецької та Луганської областей вже практично почали розроблятися (звісно до початку бойових дій), що могло б сприяти покращенню стану енергетичного балансу країни.

Тобто, втрату територій з покладами природного газу можна легко прирівняти до втраченої економічної вигоди, що могла б реалізуватися у вигляді реального зменшення залежності від імпортного природного газу та суттєвому нарощенню видобутку власного. Це у свою чергу знижувало б необхідність підняття цін на природний газ для населення, підтримуючи таким чином рівень життя в країні у цілому.

Україна – енергодефіцитна країна в усіх можливих проявах:  має дефіцит нафти та нафтопродуктів, газу, вугілля (на сучасному етапі), палива для атомних енергостанцій. Запаси енергоресурсів Донецької і Луганської областей не могли забезпечити вирішення цієї проблеми, однак їх розробка могла суттєво її пом’якшити. Тому завдання реінтеграції Донбасу має потужне енергетичне підґрунтя.

 

Ємець В. к.е.н., експерт Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна»

Блоги

Публікації

X
X

Партнери