Російська сторона не має наміру заставляти своїх представників та сепаратистів на Донбасі дотримуватись перемир'я

< Назад до записів

5-го вересня у Мінську були досягнуті домовленості про режим припинення вогню. Не всі розуміють зараз який саме статус має ситуація,яка відбувається протягом всіх цих днів: чи це припинення вогню,чи  перемир’я чи війна «в тихую»? 

Фактично, це припинення вогню, яке не всі учасники збройного протистояння поважають і дотримуються. Для того, щоб воно стало повноцінним, потрібні гарантії тих, хто можуть серйозно впливати на ситуацію. Російська сторона не має наміру жорстко заставляти своїх представників та сепаратистів на Донбасі дотримуватись цього перемир'я.  Для цього існує декілька причин, які  можна дуже легко перерахувати.  По-перше, завадити український стороні організовано переходити до оборони. По-друге, дозволити сепаратистом захопити якомога більше території  з надією, що в майбутньому там буде підтримуватись сепаратистський режим. По-третє, постійно тримати Україну у дестабілізованому стані, щоб не дати можливості проводити як внутрішні реформи, так  зовнішні.

Розглянувши ситуацію, яка зараз склалася на Донбасі, зокрема: перекидання російських угруповань до Криму впритул до адміністративної межі; ротація строковиків, які замінюються контрактниками; закидається розвідка російська – можна стверджувати той факт, що там готуються до нового наступу. Для Росії ніякої потреби в обороні на даний момент реально не існує. Україна – і це є очевидний факт – бойовиків зараз штурмом брати не планує. Водночас, зробити коридор з Ростовської області до Криму, безперечно, в інтересах російської сторони. Сторони агресора.  Загальновідомим фактом є те, що постачання в Крим, особливо у важких осінніх умовах, лише через Керченську протоку майже не можливе. В Криму зріє гуманітарна катастрофа, якщо не буде налагоджено це постачання. 

Заміна російських строковиків на контрактників у Донбасі тільки підтверджує цю думку. Ті батальйонні тактичні групи регулярних військ РФ, до складу яких входили строковики під час вторгнення в Донбас, не показали належної боєздатності. Для рішучого наступу акцент вочевидь буде робитись на професіоналах.

Проте, треба зазначити, що є й певна різниця в інтересах між сепаратистами і російською стороною. Зараз для російської сторони вести бойові дії, очевидно, не вигідно: треба накопичити достатньо сили, враховувати міжнародну ситуацію.  А для сепаратистів кожна зупинка бойових дій це страх від того, що мир на Донбасі встановиться надовго, що Росію змусять вивести свої війська, а тоді вони без них не зможуть там втриматись.

Вся історія двосторонніх  відносин між Україною та Росією з 1991 року практично завжди свідчила про те, що якщо Україна вирішує проблеми з Росією наодинці, то останній якимось чином завжди вдавалося досягати своїх цілей, в той час як Україна зазвичай щось втрачала. Я сподіваюсь, що це вже в минулому, однак, поки що не має підстав говорити, що у двосторонньому форматі ми зможемо примусити Росію піти на компроміс. Які для цього є передумови? Лише висока ціна та високі жертви. Щоб не нести цих жертв ми можемо скористатись посередництвом європейських країн - не обов’язково лише Європейського Союзу, а й окремих країн так само – Сполучених Штатів Америки, які вже неодноразово доводили свою спроможність бути посередниками у вирішені конфлікту, якщо це і справді знаходиться в зоні їх інтересів. На переговорах є дуже важливим, щоб не було сепаратистів, оскільки Україна їх все одно не визнає; щоб було повноцінне представництво Росії і її готовність нести відповідальність за ситуацію на Донбасі; щоб були зобов’язання від Заходу.

Слід розглянути детальніше момент з зобов’язаннями Заходу. Чому так? Відволічемось від воєнної тематики. Перейдемо до того, що зараз на окупованій сепаратистами території  проживає приблизно два і більше мільйони наших громадян, там зруйнована сепаратистами і росіянами інфраструктура і промисловість. Якщо уявити, що ситуація «статус-кво» зараз законсервується, хто буде забезпечувати потреби цих людей, відновлювати дороги, мости, комунікації? Росія весь час відмежовується, у України реально немає економічних можливостей, щоб зараз туди зайти і забезпечувати  наших людей. Тому Росія тільки під тиском Заходу може піти на певні компроміси. Поки в Кремлі керуються не державними чи загальнолюдськими інтересами, а інтересами збереження своєї влади, ситуацію без підтримки Заходу буде складно змінити на краще.

Блоги

Публікації

X
X

Партнери