Коротко про гарячі точки сьогодні і ефективність оборони завтра.

Стартегічна важливість донецького аеропорту для російських військових і сепаратистів. Донецький аеропорт, навіть попри ті руйнування яких він зазнав, залишається аеропортом. Відновлення навігаційних споруд, що були зруйновані, не складає  великої проблеми. Злітно-посадкові смуги дозволяють швидко перекидати резерви, техніку, озброєння, боєприпаси. Це те що може знадобитися Росії, якщо вона буде продовжувати сценарій війни. В чому це полягає? Зараз є намагання зосередити певні сили на території південного Донбасу, окупованого сепаратистами і Російською Федерацією, і перетворити його на плацдарм для можливого просування або в напряму Криму, або в інших напрямах. Поки уряд Путіна знаходиться в Кремлі, очевидно що від експансивних зазіхань на сусідні території, які вони намагаються за будь-яку ціну контролювати, вони не відмовляться. Їхня політика, стратегія — відновлення великодержавності Росії, на зразок Радянського Союзу. Аеропорт дозволяє, в разі початку нових бойових дій, постійно і швидко доставляти нові припаси. Без цього аеропорту, очевидно, виникне потреба робити якісь затримки. Тому головне значення аеропорту — він дає оперативність. 

Щодо інших гарячих точок. Можна сказати, що Маріуполь, наразі, це ще одна тліюча точка на карті конфлікту. Найбільш гарячими є донецький аеропорт і окремі райони в Луганській області. Але Маріуполь залишається ключовим і стратегічним пунктом, що дозволяє контролювати проходження всіх вантажів з Росії до Криму. Без постачання туди вантажів через сухопутну частину України, можна очікувати гуманітарну катастрофу. Росії буде дуже складно уникнути її, крім того, це буде коштувати дуже дорого. Тому плани щодо створення коридору в обхід Маріуполя чи через його захоплення, вони залишаються в силі. Найбільш вірогідний сценарій — шляхом дестабілізації економічної і політичної ситуації в Україні, створення хаосу і відсутності сильної влади – як це було в лютому. Така ситуація напевне може бути використана Росією. Очевидно, що перший удар буде нанесено по Маріуполю. Тому його значення є надзвичайно важливим. Проте поки що він ще не є саме «гарячою» точкою. Там вже ведуться роботи по створенню розмежувальної зони, яка буде знаходитись під контролем міжнародних спостерігачів. Такі заходи можуть мінімізувати ризик нової агресії проти України.

Щодо боєздатності і професійності армії. Якщо говорити про боєздатність, то треба мати на увазі формування нових показників  боєздатності. У лютому ми мали віртуальну армію. Були певні фрагменти техніки, особовий склад, резервісти, проте це формування не було боєздатною армією. Поступово вона набирала рішучості, досвіду. Помилки допускали не тільки керівники, але і волонтери і добровольці. Зараз ми повертаємося до того, що на війні діють особливі правила. І тому ні ентузіазмом, ні політичним популізмом ці закони подолати неможливо. Треба вкладати ресурси, будувати сильну боєздатну армію відповідно до ситуації що склалася.

Президент Ураїни та новий уряд після виборів мають переосмислити свій зв’язок з народом. Ефективність підтримки Збройних Сил і урядом і громадянами України має бути підвищена. Ми витратили багато часу на подолання бюрократії й корупції серед силових структур, але до потрібного результату дуже далеко.  Щоб виграти протистояння з Росією, очищення і реформи повинні стати пріоритетом уряду і всенародною справою. Лише введення оборонного податку для економікита запровадження пільг для учасників АТО явно недостатньо. Потрібна цілісна система підвищення ефективності у різних сферах безпеки. Потрібно подолати корупцію і забюрократизованість. Потрібно проводити економічні й адміністративні реформи в інтересах людей, а не кланів.І особливо потрібна єдність нашої політичної еліти у забезпеченні національних інтересів.