Припинення вогню на Донбасі

< Назад до записів

 

На мою думку, підстав для надмірного оптимізму не так багато. Навіть якщо вдасться домогтися артилерійської тиші, це не означатиме припинення військових дій. Вони, напевне, будуть і надалі вестися силами диверсійних груп, силами стрілецької зброї  та іншими засобами. Очевидно, що мета Росії полягає у виснаженні України, щоб і далі провадити тиск і в подальшому взяти її під контроль. Тому в цій ситуації, не треба втрачати пильність. Треба і надалі нарощувати оборонну здатність. Окрім цього, нам залишається сподіватись, що наші закордонні партнери більш чітко визначаться у своїй політиці щодо “шантажу” Путіна. Принципово важливим є дати зрозуміти Путіну всі майбутні ризики.  Без такого чіткого, силового розуміння, максимальний тиск на Україну буде продовжуватись.  Єдиним компромісом, на мою думку, може стати домовленість сторін про посередництво ООН. Таким чином, гуманітарні потреби населення можуть бути задоволені і це допоможе уникнути катастрофи.

Межі можливостей Путіна.

Російські регулярні війська і сепаратисти зупинилися тому, що їм було нанесено неприйнятні втрати. Незважаючи на відступ наших військ і наші втрати, російські війська і найманці понесли втрати вдвічі серйозніші. Йдеться навіть не про сотні, а про тисячі загиблих. І ця приблизна цифра стосується саме регулярних військ. Важко рахувати втрати сепаратистів, адже часто їх кидають в бій непідготовленими.  Першопочатковий план щодо повного захоплення Донецької та Луганської областей припинився. Де вони зупинилися? Маріуполь, морський порт, вони не взяли. Аеропорт «Донецьк» для оперативних спроможностей своїх, розвитку подальшого наступу вони не взяли. Дебальцеве, залізничні вузли, вони не взяли. І так далі. При цьому продовжується набір непідготовлених “добровольців”, які не мають уявлення, які процеси відбуваються на території України. Складається враження, що сам президент РФ не розуміє історичних, ментальних так культурних процесів, що відбуваються в Україні. Якби він розумів, то не діяв так як зараз. Путін оточив себе “зручними” людьми, які подають йому “зручну” інформацію. Відповідно, в таких умовах відбувається інформаційний перекос. Рано чи пізно, цей перекос перетвориться у вакуум, а це призвиде до падіння диктаторського режиму. Це шлях будь-якого авторитарного лідера чи диктатора.

 

Блоги

Публікації

X
X

Партнери