Наразі, на моє переконання, головною метою керівництва РФ щодо продовження переговорів для виконання домовленостей у Мінську може стати спроба переграти проект «Новоросія» і «дещо своєрідно» повернути ці території до складу України. Саме це і є метою кремлівського режиму, який вже переконався, що він не може, та й не хоче утримувати окуповані території Донбасу.

На цей момент перемир’я, або припинення вогню, є демонстрацією перехоплення ініціативи з боку України. Якщо згадати ситуацію, яка склалась три місяці тому, коли в Мінську були переговори і були погоджені певні пункти, то сепаратисти його весь час просто ігнорували. Зараз вони не можуть його ігнорувати просто так. Відбулися певні події і вони впевнилися, що військовим шляхом вони не можуть досягти своєї мети, а Росія не поспішає їм допомагати і розгортати наступ, без якого сепаратисти не можуть нічого добитися. При цьому вони не здатні забезпечувати ні громадський порядок, ні соціально-економічні потреби регіону.

Зараз сепаратисти все ще намагаються зрозуміти, що роботи далі в ситуації, коли їх потуги стали фікцією, а Москва не хоче нести за них відповідальність за все скоєне і наполягає на збереженні господарських зв‘язків між Донецьком і рештою України. Можна простежити певну логічну лінію, у тому числі, і у зверненнях Путіна, що нібито вони погоджуються поміняти полонених «всіх-на-всіх»,  проте він одразу додає до цього господарські питання, які мають бути вирішені. Це говорить про те, що він хоче віддати на баланс Україні цей регіон, але так, щоб все одно там все контролювала Москва. Це просто неможливо!

Окрім цього, спостерігається перенесення значної частини уваги росіян з України і Донбасу на внутрішньоросійські проблеми і на протирічливі стосунки Росії з Заходом. В той же час, Україна відмовилася від позаблокового статусу і це відкриває легітимний шлях до подальшого зближення України з Заходом. При цьому Захід вочевидь вже визначився у своєму ставленні до сторін конфлікту.

Ці зміни з усіх боків напевне знаменують перехід до нового етапу розвитку подій, коли три основних сторони конфлікту – Україна, Захід і Росія (керовані ФСБ РФ сепаратисти «не в счёт») – на певний час погодяться «заморозити» конфлікт і на перехідний період будуть вирішувати не стільки питання повернення окупованих територій Донбасу і Криму під юрисдикцію України, скільки намагатися утримати статус кво і «вирівняти» внутрішню ситуацію відповідно в Україні і Росії, при цьому Захід і далі докладатиме зусиль до повернення РФ у режим поваги до міжнародного права та виконання всіх своїх зобов‘язань.