Презентація Інституту Стратегічних Досліджень "Нова Україна". Частина 1.
10 лютого 2014 року відбулася презентація Інституту Стратегічних Досліджень «Нова Україна», на якій вступну промову мав директор інституту Андрій Єрмолаєв.
- Назва інституту є для нас символічною, перш за все тому, що ще на початку дев’яностих саме під цією назвою об’єднувались прогресивні громадські діячі, вченні, українська інтелігенція, що поділяли ідеї реформ та прогресу, глибоких соціальних перетворень, яких об’єднувала ідея нового українського проекту, - зауважив директор.
"І, незалежно від політичної долі цієї ідеї, саме ідея нової України, України сучасної, справедливої, розвиненої об’єднує і нас. Ми переконані в тому, що зможемо відродити цю назву саме в такому сенсі,
Символічно, що створення нового інституту, як гідна заявка на глибоку інтелектуальну роботу для майбутнього, відбувається в ті дні, коли країна переживає глибоку, можливо, найскладнішу за роки незалежності суспільно-політичну кризу і люди різних поколінь, різних поглядів сьогодні займають активну громадянську позицію і вимагають від політиків, громадських діячів, вчених, експертів відповіді на просте запитання: коли в Україні нарешті відбудуться глибокі модернізаційні зміни? Коли Україна стане дійсно економічно оновленою, комфортною для життя, гуманною по відношенню до кожного? Вимога людей – це реакція на безкінечні кризи, зупинки, застій. Це бажання подолати несправедливість, дефіцит свобод, економічні злидні, корупцію та соціальну жорстокість. Ми вважаємо, що наш моральний і професійний обов’язок дати цю відповідь.
Саме ідея нового українського проекту, ідея ефективного модернізаційного курсу об’єднує партнерів, що будуть співпрацювати в інституті. І більшість засновників та співробітників нового інституту співпрацюють вже понад десять років.
Свою місію ми вбачаємо саме в розробці нової модернізаційної платформи для України та організації діалогу щодо майбутнього нової України з провідними інтелектуальними колами як в Україні, так і в інших країнах-партнерах, провідних міжнародних організаціях, установ, інтелектуальних центрів.
Бути поза політикою і водночас спонукати до створення нової модернізаційної політики – так би я висловив нашу спільну амбіцію. Я знаю також, що чимало наших закордонних друзів і партнерів готові до такої співпраці і допомоги. І іноді потрібно лише зробити крок на зустріч, щоб це бажання перетворилось на спільний проект, продукт і нову програму. «Думати про Україну спільно» - цей слоган саме сьогодні набуває особливого історичного значення.
У засновників та фахівців інституту, а також наших колег і партнерів хто підтримує цю ідею і готові бути разом є чимало напрацювань, які вже зробили свій внесок в модернізацію. Перш за все, це наробки та програми реформ Урядового Комітету Реформ 2007 року та Президентські програми реформ 2010 року, напрацювання до послання Президенту 2011 року «Модернізація – наш стратегічний вибір», участь в розробках нових засадничих документів щодо основ національної безпеки, реформи армії, сектору безпеки, конституційних реформ, впровадження моделі сталого розвитку і напрацювання до нової гуманітарної політики.
Головне ж, ми розглядає цей шлях як шлях до європейського співтовариства, як необхідний перехід від пострадянської до сучасної європейської республіки Україна. Ми вимушені визнати, що останні два роки започатковані зміни фактично загальмувались, але ми переконані, ця робота має бути продовжена.
Серед завдань Інституту ми визначаємо:
· перш за все, розробку нових стратегій, що забезпечать подальшу модернізацію країни та організацію широкого діалогу навколо проекту майбутнього України;
· по-друге, впровадження відкритих форм обговорення ідеї та шляхів модернізації за участі громадськості, бізнесу, держави та ефективного використання міжнародного досвіду та знання. Ми вміємо вчитися і виносити уроки корисні для нашої країни;
· і, по-третє, ми будемо створювати нові комунікації і проекти у медіапросторі, що забезпечить максимальну ефективність такого діалогу.
На старті роботи Інституту ми виділили вісім напрямків:
1. Глобалістика та пріоритети зовнішньої політики. В проектах ми будемо передбачати як аналітичну складову, так і стратегування зовнішньої політики.
2. Модернізація економіки. Особливо враховуючи зовнішній вимір, зовнішні виклики, розв’язок формування посткризового розподілу праці у світі.
3. Геокліматичні зміни та сталий розвиток. Україна мусить вчитися впроваджувати нові економічні моделі з урахуванням нового клімату і бути включена у світові дискусії щодо економіки майбутнього.
4. Реформування сектору безпеки. Навряд чи потрібно аргументувати наскільки актуальна ця тема для держави, особливо в розрізі соціальної безпеки громадян.
5. Конституційний процес. Саме процес, адже не лише концептуальні засади, окремі пропозиції, але й робота над конституційними засадами розвитку національної держави в умовах глобалізації.
6. Нова культурна політика. За великим рахунком, саме культурна складова модернізації є ключовою. Нове просвітництво, відкрита освіта, системна політика спадщини, підтримка міждисциплінарного забезпечення історичних досліджень, в тому числі археологічних -лише окремі аспекти. Найближчим часом ми презентуємо кілька проектів у сфері історичних досліджень «Підводна археологія. Чорне море».
7. Інформаційне суспільство та сучасні медіатехнології. Інтелектуальне інтернет-телебачення є з найперспективніших напрямків сучасних так званих розумних медіа.
8. Соціологія сучасності. В останні роки існування СРСР один з керівників визнав, що ми не знаємо суспільство в якому живемо. Вважаю, що ми зараз переживаємо щось дуже схоже. Примітивна передвиборча соціологія витіснила глибокі аналітичні дослідження нашого суспільства, його структури, мотивації, поколінський вимір, економічні культурні практики – вважаються напрям одним із ключових.
З чого ми починаємо? Наша статова програма відповідає амбіції і ідеї самого інституту, буде охоплювати усі заявлені напрямки роботи. Україна. Reload. Перезавантаження. І перші проекти програми охоплюють відразу декілька напрямів:
· Розробка концепції сталого розвитку України. Мова йде без перебільшення про економіку майбутнього оновленої України. Ми розраховуємо на поглиблену співпрацю з ООН та місією про ООН в Україні. Ми готові стати інтелектуальними партнерами робочих груп ООН щодо економіки в умовах нового клімату, участі в дискусіях стосовно глобальної моделі стійкого розвитку та впровадження зеленої економіки. Ми звичайно не можемо не згадати в цьому контексті про нашу готовність до співпраці при підготовці матеріалів до цілей розвитку тисячоліття, співпраці з ЮНЕСКО щодо політики збереження спадщини.
· Організація другого етапу національного руху України щодо ЄС. Наш попередній досвід роботи з ЄС та урядом Словаччини засвідчив ефективність діалогу та напрацьованих рекомендацій. Але саме зараз, коли пауза затягнулась, інтеграція України з ЄС поставлена під питання, ми зробимо все для організації такого діалогу та внесення пропозицій для підписання угоди України та ЄС.
· Концепція розвитку креативної економіки. Фахівці Інституту долучаться до європейських наробок економік ХХІ століття і готові до підготовки таких документів спільно з українськими та європейськими фахівцями.
· Концепція реформування правоохоронної сфери. Без сумніву, це має бути комплексний документ з аналітичною складовою і пакетом пропозицій. Ми врахуємо позитивний досвід країн центральної Європи, Балтії і Грузії.
· Започаткування соціологічної програми «Нерівність в Україні. Стан і перспективи».
Це лише стартові проекти. Вже найближчим часом їх коло буде розширено. Окрім названих проекті ми будемо готові запропонувати своє бачення реформи політичної системи, будемо співпрацювати з економістами та економічними центрами щодо подальших програм розвитку підприємництва, енергоефективності, інших конкретних напрямів економічної реформи. Кожен проект – це конкретно документ, який може стати складової державної політики", - зауважив Андрій Єрмолаєв.
В презентації прийняли участь представники політичних кіл та експертного середовища України, співробіники Інституту та відомі журналісти.
