Центр медіакомунікцій “Нова Україна” провів моніторинг регіональних ЗМІ (247 видань) в період з 7 квітня по 18 травня 2014 року на предмет використання слів “федералізація” та “децентралізація”. Оптимістична тенденція очевидна на графіку — у травні ми спостерігаємо, як “децентралізація” витісняє “федералізацію” у ЗМІ. Детальний моніторинг показує важливість питання юридичної грамотності суспільства в цілому — як медіа, так і ключових спікерів.

Ці два слова — “федералізація” та “децентралізація”, які заполонили політичні тексти та дискусійні майданчики, не дивлячись на схоже закінчення, мають кардинально різне значення, особливо — з точки зору відповідальності перед законом. На жаль, подекуди їх зміст, здається, залишається загадкою — не дивлячись на часте вживання, роз’яснювальна робота з приводу значення цих слів ні для ЗМІ, ні для громадян на початковому етапі не проводилася. 

Отже, федералізація — це зміна устрою держави на федерацію. На цей момент Конституція України передбачає унітарний устрій. Тобто заклики до федералізації є закликами до зміни устрою держави, затвердженого в Основному законі України. Публічні заклики до зміни устрою розглядаються в рамках Кримінального кодексу України, за них передбачено кримінальну відповідальність. У найкращому випадку такі заклики можна розглядати як дискусію щодо конституційної реформи. Разом із тим, внесення змін до Конституції є тривалим процесом, і не може бути результатом рішення лише одного з регіонів.

У той же час, децентралізація — це процес передачі повноважень з центрального на регіональний рівень.

На тему зміни унітарного державного устрою України на федерацію цієї весни не писала хіба що дуже лінива редакція. За проаналізований період 247 газет, що потрапили в моніторинг, написали 3 655 унікальних текстів, де обговорювалося питання федералізації/децентралізації. У цих текстах майже вдвічі частіше використовується термін “федералізація”. Найчастіше обидва ці слова вживали ЗМІ у кризових областях — Харківській, Донецькій та Луганській. У відсотковому відношенні найбільше текстів про “федералізацію” публікували ЗМІ Запорізької області, у Дніпропетровській же – навпаки, “децентралізація” використовується вдвічі частіше “федералізації”. Разом з тим, обидва слова вживалися паралельно — це видно у хронологічному графіку, де піки вживання фактично дублюються. 

Обидва терміни протягом цієї весни активно вживалися в регіональних ЗМІ у вигляді цитат, у яких, на жаль, не завжди вживався так званий “бекграунд” із поясненням. Детальний моніторинг свідчить, що у близько 20 % випадків вживання  і тим, і другим терміном описувались однакові явища, у ще близько 15 % випадків у текстах відбувалася фактична підміна понять, тобто “федералізація” роз’яснювалася фактично як децентралізація. Це підштовхує до питання  — а чи є наше суспільство поінформованим щодо різниці у значеннях цих двох слів? Моніторинг свідчить про те, що у вживанні цих термінів були проблеми.

Як показав детальний аналіз, джерелом терміну “федералізація” часто є центральні ЗМІ або події загальноукраїнського значення (близько 65 %), але 35 % текстів із використанням цього терміну є результатом роботи регіональної преси. “Децентралізація” частіше приходить у регіони з джерел українських загальнонаціональних ЗМІ (82 %), і має, відповідно, менший показник публічного обговорення в регіонах. Це відображає реалізацію “порядку денного”, який формує центральна та регіональна влада.

Висновок цього дослідження не дуже втішний, хоча оптимістичний. Ідея “федералізації” на якийсь час захопила порядок денний у регіональних ЗМІ, де в умовно кожній 5 статті відбувалася підміна понять. У цьому контексті ми можемо ставити питання щодо юридичної грамотності суспільства. Разом з тим, висхідна тенденція використання слова “децентралізація” показує переростання дискусії в конституційне, законне русло, в першу чергу — за рахунок “сигналу” зі столиці держави.  Підтримка дискусій на регіональному рівні про детальні плани щодо  децентралізації зможе перевести порядок денний політичної дискусії в регіонах у русло, передбачене Конституцією України: як у її основних положеннях, так і у питанні внесення змін до Основного закону, тобто конституційної реформи.

Дослідження було проведене в рамках проекту моніторингу інформаційних технологій «Media Transparency», яке реалізує Центр медіакомунікацій «Нова Україна» в партнерстві зінтернет-виданням «Телекритика».

Проект «Media Transparency» включає моніторинг і аналіз інформаційних технологій, які сьогодні присутні у медіа-полі України.