Центр медіакомунікцій “Нова Україна” провів моніторинг регіональних ЗМІ (247 видань) в період з 7 квітня по 18 травня 2014 року на предмет використання слів “федералізація” та “децентралізація”. Оптимістична тенденція очевидна на графіку — у травні ми спостерігаємо, як “децентралізація” витісняє “федералізацію” у ЗМІ. Детальний моніторинг показує важливість питання юридичної грамотності суспільства в цілому — як медіа, так і ключових спікерів.
Ці два слова —
“федералізація” та “децентралізація”, які заполонили політичні тексти та
дискусійні майданчики, не дивлячись на схоже закінчення, мають кардинально
різне значення, особливо — з точки зору відповідальності перед законом. На
жаль, подекуди їх зміст, здається, залишається загадкою — не дивлячись на часте
вживання, роз’яснювальна робота з приводу значення цих слів ні для ЗМІ, ні для
громадян на початковому етапі не проводилася.
Отже, федералізація — це зміна устрою держави
на федерацію. На цей момент Конституція України передбачає унітарний устрій.
Тобто заклики до федералізації є закликами до зміни устрою держави,
затвердженого в Основному законі України. Публічні заклики до зміни устрою
розглядаються в рамках Кримінального кодексу України, за них передбачено
кримінальну відповідальність. У найкращому випадку такі заклики можна
розглядати як дискусію щодо конституційної реформи. Разом із тим, внесення змін
до Конституції є тривалим процесом, і не може бути результатом рішення лише
одного з регіонів.
У той же час, децентралізація — це процес передачі
повноважень з центрального на регіональний рівень.
На тему зміни
унітарного державного устрою України на федерацію цієї весни не писала хіба що
дуже лінива редакція. За проаналізований період 247 газет, що потрапили в
моніторинг, написали 3 655 унікальних текстів, де обговорювалося питання
федералізації/децентралізації. У цих текстах майже вдвічі частіше
використовується термін “федералізація”. Найчастіше обидва ці слова вживали ЗМІ
у кризових областях — Харківській, Донецькій та Луганській. У відсотковому
відношенні найбільше текстів про “федералізацію” публікували ЗМІ Запорізької
області, у Дніпропетровській же – навпаки, “децентралізація” використовується
вдвічі частіше “федералізації”. Разом з тим, обидва слова вживалися паралельно
— це видно у хронологічному графіку, де піки вживання фактично дублюються.
Обидва терміни
протягом цієї весни активно вживалися в регіональних ЗМІ у вигляді цитат, у
яких, на жаль, не завжди вживався так званий “бекграунд” із поясненням.
Детальний моніторинг свідчить, що у близько 20 % випадків вживання і тим, і другим терміном описувались однакові
явища, у ще близько 15 % випадків у текстах відбувалася фактична підміна понять, тобто “федералізація” роз’яснювалася
фактично як децентралізація. Це підштовхує до питання — а чи є наше суспільство поінформованим щодо
різниці у значеннях цих двох слів? Моніторинг свідчить про те, що у вживанні
цих термінів були проблеми.
Як показав
детальний аналіз, джерелом терміну “федералізація” часто є центральні ЗМІ або
події загальноукраїнського значення (близько 65 %), але 35 % текстів
із використанням цього терміну є результатом роботи регіональної преси. “Децентралізація”
частіше приходить у регіони з джерел українських загальнонаціональних ЗМІ (82 %), і має,
відповідно, менший показник публічного обговорення в регіонах. Це відображає
реалізацію “порядку денного”, який формує центральна та регіональна влада.
Висновок цього дослідження не дуже втішний, хоча оптимістичний. Ідея
“федералізації” на якийсь час захопила порядок денний у регіональних ЗМІ, де в
умовно кожній 5 статті відбувалася підміна понять. У цьому контексті ми можемо
ставити питання щодо юридичної грамотності суспільства. Разом з тим, висхідна
тенденція використання слова “децентралізація” показує переростання дискусії в
конституційне, законне русло, в першу чергу — за рахунок “сигналу” зі столиці
держави. Підтримка дискусій на
регіональному рівні про детальні плани щодо децентралізації зможе перевести порядок денний
політичної дискусії в регіонах у русло, передбачене Конституцією України: як у
її основних положеннях, так і у питанні внесення змін до Основного закону,
тобто конституційної реформи.
Дослідження
було проведене в рамках проекту моніторингу інформаційних технологій «Media Transparency», яке реалізує Центр медіакомунікацій «Нова Україна» в партнерстві
зінтернет-виданням «Телекритика».
Проект
«Media Transparency» включає моніторинг і аналіз
інформаційних технологій, які сьогодні присутні у медіа-полі України.