Центр медіакомунікацій «Нова Україна» провів аналіз цитат лідерів президентських перегонів — Петра Порошенка та Юлії Тимошенко. Мета дослідження — дізнатися, які слова та поняття в устах кандидатів викликали найбільшу довіру громадян, і які теми в передвиборчій риториці сьогодні для нашого суспільства стали найбільш актуальними.

Спеціальний метод дослідження

Для цього дослідження центр виробив спеціальний метод відбору даних. З усього масиву інформації від кандидатів за час активної виборчої кампанії з 1 квітня по 25 травня були виділені прямі унікальні цитати. Пошук проводився як українською, так і російською мовами. Загалом було проаналізовано 482 статті в 92 виданнях друкованих ЗМІ, 19752 статті у 307 виданнях інтернет-ЗМІ, а також праймові інформаційні ефіри провідних вітчизняних телеканалів, а саме випуски новин, політичні ток-шоу, «Національні дебати».

Оскільки у загальному масиві кількість унікальних цитат Ю.Тимошенко значно перевищує аналогічний показник П.Порошенка, для релевантності висновків порівнювалася частота вживання слова у відсотках від усього масиву цитат спікера.

Право перемогло війну

Одним з висновків, який на інфографіці зображено у вигляді великих квадратів, є так званий “коефіцієнт егоїзму”. Він показує згадування слова “я”, власного прізвища у цитатах політика. Загалом Юлія Тимошенко згадувала про себе у виступах у 1,8 рази частіше за Петра Порошенка. (Під час дослідження бралося до уваги як згадування власного прізвища, так і всі форми займенникая.)

ТОП-5 унікальних слів показують слова, які явно виділяються з загальної лексики кандидата нетиповою частотою, тобто є характерними лексикону та полю ідей власне цього спікера. У Петра Порошенка такими словами стали слова право,абсолютний, народ, український, парламент. Натомість ТОП-5 слів Юлії Тимошенко —  війна, проти, треба, хочу, агресія.

Тривожна лексика війни, негатив, зовнішні фактори (Кремль, НАТО), разом з чіткою власною відповідальністю – такою виглядає основа “меседж-боксів” Юлії Тимошенко. Натомість у Петра Порошенка за основу були взяті безпека, порядок, увага до внутрішніх факторів державної політики, хоча і без посилення власної ролі у обіцянках. Разом з тим, кількісні показники вказують на більш чітку позицію Юлії Тимошенко, а значна кількість безособових дієслів та формулювань в невизначеному часі вказують на деяку розмитість фраз лідера перегонів.   

В межах дослідження було виокремлено слова-символи, які найбільше використовувалися при описанні внутрішньої та зовнішньої політики кандидатами в Президенти. Було проаналізовано частоту вживання цих слів обома персонами. З центральної діаграми видні головні тенденції. Слова Донбас,Кличко, народ, парламент, ЄС та МВФ були притаманні заявам Петра Порошенка, а слова Путін, НАТО та Кремль — Юлії Тимошенко. Слова Луганськ, Київ, Європа, Президент, Янукович,Майдан, Росія, Крим, влада, Донецьк та Україна часто вживались обома політиками. Хоча, методи донесення позиції була обрані різні: якщо в Ю.Тимошенко це були переважно короткі оперативні коментарі, то у П.Порошенка це розлогі матеріали – інтерв’ю та заяви. 

Загалом тенденції очевидні. Войовнича, тривожна лексика з лідерською позицією поступилася місцем мирним словам і розміреній позиції. Лексика “права” і “народу” перемогла “війну” та “агресію”.

Це дослідження здійснене в рамках проекту моніторингу інформаційних технологій MediaTransparency, який реалізує Центр медіакомунікацій «Нова Україна» в партнерстві з інтернет-виданням «Телекритика».

Проект MediaTransparency включає моніторинг й аналіз інформаційних технологій в українському медіаполі.