Прощання Слов’янська. Аналіз ставлення до сепаратистів

< Назад до записів

Прощання Слов’янська. Як інтернет-користувачі Слов’янська змінили своє ставлення до сепаратистів із позитивного на негативне.

Інтернет-життя мешканців Слов’янська показує різкий поворот у настроях щодо сепаратизму – від захоплення до різкого несприйняття. Це – результат моніторингу, який провів Центр медіакомунікацій «Нова Україна» у період із 1 квітня по 1 липня 2014 року. Мета цього дослідження — визначити, як змінювалося ставлення інтернет-користувачів до сепаратистів і з якими подіями це було пов’язано.

Як вимірювалося ставлення до сепаратистів

Для того, щоб визначити, як інтернет-користувачі Слов’янська змінювали своє ставлення до сепаратистів, Центр розробив спеціальний метод аналізу. Досліджувалися аккаунти у соцмережах ВКонтакте та Живий Журнал тих користувачів, які вказали містом свого перебування Слов’янськ. Для того, щоб виміряти настрої цих людей, Центр розробив спеціальну шкалу сентиментів, умовно розділивши пости на “градус” від 0 до 10 як у позитивному, так і в негативному контексті. Так, пости, у яких були слова типу “хунта”, “фашисти-карателі” Центр відніс до просепаратиських, а зі словами “ватники”, “сепаратори” – анти-сепаратистськими. Відповідно, чим більший був “накал” емоцій у постах, включно з ненормативною лексикою, тим більший “градус” відображався у оцінці посту. В результаті цього сентимент-аналізу було отримано умовний розподіл висловлювань щодо сепаратистів [-10 .. 0 .. 10], тобто [дуже погано .. нейтрально .. дуже добре].

Обвал сентиментів: від любові до ненависті – один пост

Отримані оцінки проілюстровані у вигляді верхнього помаранчевого графіку. Там також відображено ключові новини, які стосуються Слов’янська та його мешканців. Графік показує, що з початку травня більшість постів користувачів були лояльними до сепаратистів, і місцева інтернет-аудиторія переважно схвально ставилася до бойовиків. Пости переважно присвячені подіям в Криму та Донецьку. Видимий ріст позитивних настроїв простежується у відношенні до дій “народного мера” (15-22 квітня), проведення “референдуму” та появи “російських казаків”. Ще один пік просепаратиських настроїв видно в проміжок 25 травня – 3 червня, під час виборів та дій АТО.

Після подій на початку червня, коли на тлі активних бойових дій у Слов’янську повчався занепад фінансових, медичних та адміністративних інституцій, а також розвал комунального господарства, інтернет-слов’янці змінили своє ставлення до «захисників».

Ключовий обвал графіку сентиментів до сепаратистів стався умовно 10-11 червня після низки знакових подій. 7 червня було збито літак АН-26, 10 червня зі Слов’янська було евакуйовано всі медичні заклади, а вже станом на 11 червня у понад 100-тисячному Слов’янську залишилося близько 7 тисяч городян. Саме у ці дні тривали активні бойові дії навколо міста. Попри оголошене Києвом перемир’я, сепаратисти продовжували бойові дії з 22 червня. 25 червня було збито вертоліт МІ-8, в результаті чого загинули 9 військових. У цей час інтернет-мешканці Слов’янська активно обговорювали дії сепаратистів. Усі ці події призвели до збільшення негативного сприйняття сепаратистів у соцмережах удвічі. І настрої за перші два тижні липня показують продовження цього тренду.

Цікавий нюанс - телевізійна пропаганда не вплинула на настрої інтернет-мешканців Слов’янська кардинально. Відключення українських телеканалів і трансляція російських, яке відбувалася з 17 квітня до 3 травня, свого відображення на зміні настроїв інтернет-аудиторії майже не знайшло.  Це ще раз побічно підтверджує ідею про розподіл аудиторій інтернет-користувачів і телеглядачів. 

Кількість дописів та користувачів: біженці у соцмережах

Нижній помаранчевий графік демонструє кількість дописів, які залишили інтернет-користувачі Слов’янська в період між 1 квітня та 1 липня.

Станом на початок липня вони публікують щодня удвічі менше дописів, ніж вони це робили до початку трагічних подій. Помаранчева лінія на нижньому графіку показує, що їх кількість постів зменшилась з 1727 на початку квітня до 937 на початку липня. Це фактично і є тою кількістю авторів, які залишили у своєму профілі в соцмережах Слов’янськ як «місто проживання». Решта людей, залишивши місто, вказали нову адресу перебування, або просто не використовували соцмережі – очевидно, що під час бойових дій чи переїзду їм було зовсім не до соцмереж.

На фоні стабільного зниження цього графіку дописів є лише один умовний спад кількості «постів» з подальшим невеликим піком - з 22 квітня по 13 травня. За змістом він прямо корелюється з двома явищами: хвилюваннями за референдум та ДНР, а також зростанням відсотка позитивних просепаратистських постів тих, хто залишився. З іншого боку, ближче до 13 травня назріває тренд зростання поляризації сентиментів — стрімко зростає різниця між позитивними та негативними оцінками подій.

Чорна лінія на нижньому графіку показує, що кількість унікальних адрес користувачів Інтернету Слов’янську

катастрофічно впала за 3 місяці збройного конфлікту. Ці дані отримані завдяки моніторингу відвідуваності топових новинних сайтів країни.

Разом з тим,  починаючи із кінця травня в регіоні стали «зникати» міські форуми та різні майданчики інтернет-спілкування: близько 20-25 травня зник Краматорський міський форум, а 6-8 червня — два Слов’янських форуми.

Різку зміну поляризації поглядів та падіння сентиментів можна пояснити кількома причинами. Очевидно, ще більшій кількості людей стало не до дописів в інтернеті, і головним чином пішли з мережі ті, хто створював «сепаратистське тло». Цілком можливо, що частина просепаратистськи налаштованих біженців зі Слов’янська попросту змінили адресу свого перебування, і таким чином “випали” із дослідження. Ті ж слов’янці, що залишилися, розчарувалися у сепаратистах, і стали кістяком негативного сентименту.

Висновок

Не дивлячись на різке зменшення кількості постів через очевидні життєві проблеми, сентимент-аналіз соцмереж показує чіткі тренди у зміні настроїв інтернет-мешканців міста. Під час реальних бойових дій частина найактивніших користувачів виплескуювали свої емоції у соцмережі.  Виходячи з цього, моніторинг і аналіз настроїв людей у соцмережах відображає кардинальні зміни настроїв населення у випадках, коли інші методи (наприклад, соцопитування) застосувати просто не можливо. З цього дослідження випливає, що злам у настроях мешканців з різних причин відбувся 10-11 червня. Якщо ще 7 червня настрої у соцмережах були про-сепаратистськими, то буквально протягом доби 11 червня графік “перевернувся” дзеркально до негативу, а на 1 липня негативне ставлення до сепаратистів більш як удвічі перевищило найбільші піки захоплення двотижневої давнини. І вже 5 липня настав символічний день, коли над Слов’янськом було піднято українських прапор.

Це дослідження здійснене в рамках проекту моніторингу інформаційних технологій MediaTransparency, який реалізує Центр медіакомунікацій «Нова Україна» в партнерстві з інтернет-виданням «Телекритика».

Проект MediaTransparency включає моніторинг й аналіз інформаційних технологій в українському медіаполі.

http://newukraineinstitute.org/new/446

 


Блоги

Публікації

X
X

Партнери