< Назад до записів

Загальновідома приказка свідчить, що на своїх помилках вчаться лише дурні, розумні - на чужих. Деякі доповнюють, що мудрі взагалі намагаються уникати помилок. Багатовікова історія України, втім, як і багатьох інших країн показує, що біля державного керма чогось найчастіше опиняються все ж представники першої групи, ніж другої.

Віками вони запекло борються за владу, а отримавши її – занурюються в міжусобиці і склоки. Це завжди неминуче призводило до катастрофічних наслідків для українського народу – втрати територій, суверенітету, значних людських, економічних та культурних жертв.

Відомий український прозаїк та драматург Панас Мирний у своєму творі “Серед степів” на міжусобні суперечки також звертав увагу. Він писав: “Поверни свої очі назад у свої прожиті віки, у свої минулі століття... Що ти там бачиш? Бої та січі, змагання та чвари...”.

Упевнений, так само він би зміг описати і нинішню ситуацію в Україні. Дії “нового” істеблішменту, виведеного на перші ролі української політичної сцени революційною хвилею, важко назвати обдуманими і доленосними. Найбільше вони нагадують політику чвар, сумнозвісну своїми руйнівними результатами за попередньою історією нашої країни.

13 вересня поточного року Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у ході дискусії на 11-му форумі YES в Києві заявив, що його політична сила – Партія “Народний фронт” – піде на позачергові парламентські вибори окремо від Блоку Петра Порошенко.

Об’єднання політичних сил не відбулося, оскільки одним із головних “каменів спотикання” між ними стала наявність прізвища Президента у назві блоку.

“Ми мали разом з президентом йти на вибори. Блок Петра Порошенка – це мене не задовольнило”, – заявив Яценюк.

Такий крок Прем’єра не був непередбачуваним. Напередодні, директор Інституту української політики Кость Бондаренко відзначив, що останні події в українському політикумі чітко свідчать про розкол у команді влади.

Він спрогнозував, що, найімовірніше, Арсеній Яценюк вирішить йти на вибори у парламент окремо. Що наступного дня й сталося.

Проте, вочевидь Яценюк незалежно від результатів парламентських перегонів ототожнював себе із владою та з прем’єрськім кріслом, тому поспішив запевнити, що його партія та пропрезидентське політичне утворення об'єднаються у наступному парламенті заради реформ.

“Ми у різних таборах, але об'єднані реформами заради змін”, – додав він.

Тоді ще, напевно, ніхто ні з політиків, ні політологів не міг сказати про однозначну перемогу певної політичної сили. Більшість експертів сходились до думки, що першість буде за пропрезидентською командою.

Але вони помилилися, оскільки результати виборів виявилися з сюрпризом.

Так, найбільшими несподіванками позачергових виборів до Верховної Ради України стали високі результати підтримки в першу чергу “Народного Фронту” та друге місце Блоку Петра Порошенка і результат значно нижче прогнозованого, що дозволило за партійними списками завести 64 і 63 депутати відповідно.

Невпевнена перемога на позачергових виборах породила відразу ж цілу низку нових суперечностей. Політики опустилися вже до того, що не могли поділити право формування коаліційної більшості, оскільки з одного боку у “Народного фронту” була списочна першість, у Блоку Петра Порошенка – кількісна, враховуючи мажоритарних кандидатів. З того часу почалися нові політичні баталії, а українці стали глядачами нового політичного шоу.

Замість того, щоб чубитися, говорили експерти, ставали б до роботи. Проте політики їх вже не чули, бо були зайняті своїм – діленням портфелів.

Навіть той факт, що країна увійшла в зиму непідготовленою, та ще й з дефіцитом вугілля, не змушував старих-нових політиків до співпраці.

На цьому поприщі розгорнулася чергова битва.

Як написала у своєму блозі Тетяна Чорновол, Україна підписала низку угод, що дозволяла до кінця 2014 року отримати з Росії вугілля відповідної якості за досить прийнятною ціною.

Вона зауважила, що розуміючи, як небезпечно виявитися залежним від Росії в холодну пору року, Прем’єр-міністр дав завдання диверсифікувати постачання вугілля.

Воно було виконано: “Центренерго” підписало договори на постачання вугілля з Південно-Африканської Республіки.

Читачі, мабуть сказали б, що такий крок влади є правильним в умовах війни з північним сусідом, проте чомусь партнерів по коаліції це не влаштувало, і Президент України Петро Порошенко надав власне доручення генпрокуратурі перевірити прозорість постачання вугілля з ПАР.

Результатом розслідування стало те, що партнери ПАР зменшили обсяги вугілля, яке постачатимуть до України з 1 мільйона тонн до 500 тисяч тонн. На таке рішення вони змушенні були піти через можливі репутаційні ризики, що виникли внаслідок блокування роботи “Центренерго”. При цьому Україна на сьогоднішній день втратила чи не єдиного, не рахуючи РФ та “сепаратистський” Донбас, постачальника вугілля.

Альтернативою вугіллю для вироблення на теплових станціях електроенергії стала б закупівля вже готової електроенергії. Проте і це питання, як не дивно, супроводжується низкою скандалів.

Зокрема, з одного боку, Президент України ставить перед Міністерством енергетики та вугільної промисловості України завдання: розглянути питання імпорту електричної енергії з Російської Федерації.

З іншого – Уряд Арсенія Яценюка звільняє з посади заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості Вадима Уліду. При цьому, як заявив журналістам на той час Міністр Кабінету Міністрів України Остап Семерак, він звільнений “за узгодження імпорту енергії з РФ”.

Водночас, як повідомив генеральний прокурор Віталій Ярема, українські підприємства в даний час не можуть використовувати вугілля з тимчасово окупованих територій Луганської і Донецької областей.

“Це не дозволено, оскільки це є фінансуванням тероризму. Якщо не помиляюся, це 258-ма стаття, частина 5 Кримінального кодексу”, – сказав він.

У той же час Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко на засіданні погоджувальної ради лідерів фракцій та голів комітетів парламенту заявив, що Уряд не буде купувати вугілля у терористів на Донбасі. Водночас, він підтвердив, що Україна відчуває дефіцит з енергоносіями, але пообіцяв, що ця проблема буде вирішена найближчим часом.

Відразу виникає питання: чому таку позицію висвітлює людина, яка в Уряді відповідальна за гуманітарний блок? Чи у нас немає Прем’єра, Віце-прем’єра чи на останок Міністра, до сфери відповідальності якого відноситься дане питання?

Натомість новий Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин вважає закупівлю електричної енергії у Росії необхідним кроком.

А Міністр енергетики Росії Олександр Новак підтвердив, що вже є заявка української сторони приблизно на 1,5 тисячі МВт. “У нас і до теперішнього часу не припинялися перетоки електроенергії з Росії в Україну і з України в Росію, близько 500 МВт. Зараз Україна хоче, щоб ми розширили свої поставки з метою покриття часткового дефіциту, який складається в Україні”, – сказав російській міністр.

Проте, чи задавався генпрокурор питанням – закупівля газу, вугілля і тепер вже електроенергії у агресора – чи не буде це фінансуванням “країни-терориста” і тероризму на сході нашої країни?

Наведені приклади красномовно свідчать про те, що сьогодні в Україні профіцит політиканів – тих, хто багато говорить, але фактично нічого не робить, – і дуже великий дефіцит політичних діячів.

Як наслідок, відсутність реформ. На це натякають, навіть, партнери по коаліції. Так, лідер фракції “Блоку Петра Порошенка” Юрій Луценко заявив, що підтримка Арсенія Яценюка на посаду прем’єра 27 листопада означала повагу до результатів народного волевиявлення і визнання його особистої кваліфікації. Однак, за його словами, за вісім місяців Уряд так і не розпочав реформ.

На це звертають увагу також і іноземні партнери, зокрема, колишній посол США в Україні Стівен Пайфер заявив: якщо Україна не розпочне реформи, може залишитись без світової підтримки. “Міжнародні фінансові інститути тепер будуть уважно моніторити виділення коштів для України, адже в минулому ці гроші використовували не за призначенням. Тому тепер фінансування мають намір ретельно перевіряти”, – заявив Пайфер.

Водночас, комісар Європейського Союзу з питань розширення і європейської політики сусідства Йоганнес Ган також заявив, що ЄС надасть фінансову допомогу лише в обмін на реформи. “Мій ключовий меседж стосовно фінансової підтримки був про те, що важливо для друзів і партнерів в Україні розуміти та сприймати ЄС не тільки як донора. Ми хотіли б, щоб нас розглядали як свого роду дружнього інвестора. Ми хотіли б отримати щось у відповідь”, - сказав єврокомісар.

Тим часом українці змушені прилаштовуватися жити за відсутності світла, тепла, втрачати роботу та джерела доходів через зупинку виробництв. Перелічувати наслідки можна до безкінечності. Головне – коли буде кінець цим чварам?

На жаль, цей маховик порочної практики продовжує обертатися. Ми з вами стаємо свідками тяжких потуг затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України. На черзі прийняття доленосних рішень для всієї країни – затвердження змін до Податкового та Бюджетного кодексів, а також основного фінансового документа – Держбюджету на 2015 рік.

Прийняття зазначених документів стане своєрідним екзаменом не тільки для коаліції, але й для всієї нинішньої влади. Адже держава, а головне люди – від політики чвар виснажуються. Терпіння – вичерпується.

Тому хочеться вірити, що здоровий глузд візьме верх і керманичі, нарешті, згадають про людей, взявшись за реформи. У іншому разі – реальність може бути суровою, а історія в черговий раз повториться…

 

Роман Рудник

Головний експерт Інституту стратегічних досліджень “Нова Україна”