Техногенні та екологічні ризики терористичних загроз
Техногенні аварії та екологічні катастрофи часто стають метою терористичних атак - створення зони техногенної катастрофи та знищення критичної інфраструктури: доріг, мостів, електростанцій. системи водо- та енергозабезпечення. Такі території стають не тільки непридатними для ведення сільського господарства, але й для будівництва житла або промислових підприємств. Умисні техногенні аварії є одним із новітніх військових механізмів створення, так званої, смуги забезпечення або елементом стратегії «випаленої землі», психологічним тиском на населення, залякування, звинувачування противника у причинах техногенних аварій, що є складовою гібридної війни.
Терористичний акт на техногенному або природному об’єкті, що являє собою небезпеку катастрофічними наслідками для життя і здоров’я людей, природного середовища, господарчих об’єктів є елементом гібридної (прокси) війни яка іде в Україні.
Терористичні акти в процесі гібридної (прокси) війни маскуються під техногенні або природні надзвичайні ситуації, що не мають злого умислу.
За виключенням атомних, гідро та теплоелектростанцій більшість з тисяч техногенно-небезпечних уразливих до терористичної атаки об’єктів не є достатньо захищеними.
Фронтове розгортання бойових дій і вихід військ сепаратистів на лінію р. Дніпро – Каховське водосховище може стати метою літньої кампанії 2015 року, що вирішить ресурсні проблеми для територій Криму та Східного Донбасу, а саме контроль над транспортним коридором з РФ до Криму, постачанням електроенергії з Запорізької АЕС та води з Каховського водосховища до Криму та Донбасу і спростить захист транспортних комунікацій без збільшення протяжності кордонів не захищених р. Дніпро.
Зменшення інтенсивності бойових дій у Східному Донбасі збільшує вірогідність терористичних актів, зокрема на техногенно-небезпечних об’єктах на іншій території України. Найбільша загроза таких терористичних дій в Одеській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській областях, але вони не виключені в Центрі та на Заході України.
Автор аналітичної доповіді - Потапенко В.
