Україна: десимволізація соціальних практик як загроза суспільному діалогу
Дмитро Єрмолаєв, філософ
«Історія людства показує, що цінності утверджуються і відтворюються врезультаті спільного досвіду – при чому чим більш цей досвід є емоційно-екзистенційно насиченим, тим більше шансів у цінностей злитися зі спільнотою, яка їх приймає.[1][1]»
Якщо ми спробуємо пояснити широковживане поняття в супроводі з претензією на універсальність кінцевої дефініції, що могла б подолати як історичне навантаження, так й спектр акцентів вживання у різних мовах - то адекватним підходом може слугувати аналітика поняття мови через фунціональний вимір його використання. Під функціональністю, в даному конкретному випадку, маються на увазі такі якості, що відповідають на питання: «з якою метою?» та «що предметно та за результатом забезпечує в спілкуванні?».
За такого підходу у способі розгляду поняття в його функціональному значенні, вся емпірія, що підпадає у сферу поняття може і має слугувати матеріалом для розкриття палітри тла застосування, сфер використання. Але використання не підлеглого загальному поняттю «об’єкта», а використання конкретних функціональних можливостей, що вкладаються в сферу практичних здатностей даного поняття. Тобто нас цікавить функціональний потенціал поняття як дефініція цього поняття: перехід від підходу значення до підходу практичної дії. Метою розгляду через такий кут зору є спроба прояснення «символу» та «символічного».
Читати повністю далі.
