< Назад до записів

В Україні необхідно започаткувати широкий суспільний діалог про порозуміння і спільне майбутнє з Донбасом. Бізнес, самоврядування, громадськість, профспілки, волонтери, гуманітарії мають шукати спільну мову, бо вирішити проблему Донбасу можна лише спільними зусиллями. Таку думку директор Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Андрій Єрмолаєв висловив під час форуму «Відновлюючи Донбас і Україну», який відбувся у четвер у Києві.

 «У нас дуже мало часу, найближчі півроку будуть вирішальними. Чи ми підемо шляхом зближення, діалогу та порозуміння, чи конфлікти будуть продовжуватися і люди будуть страждати. Україні потрібен широкий суспільний діалог про порозуміння і спільне майбутнє. Потрібен широкий суспільний консенсус щодо незворотності миру і необхідності компромісу», - наголосив Андрій Єрмолаєв.

 За його словами, у цьому питанні у кожного повинна бути своя чітка місія: у політиків, у бізнесу, у громадських організацій та експертів. На думку директора «Нової України», політики та державні діячі повинні забезпечити дієву формулу хиткого миру. «Саме це дозволить відродити єдиний громадсько-політичний простір. Чіткий політичний план дій, терміни й шляхи досягнення миру – ось чого потрібно вимагати у політиків сьогодні», - наголосив він.

 Підприємці й бізнес, на переконання Андрія Єрмолаєва,  повинні зробити все для збереження й розвитку єдиного економічного простору країни.  «Сьогодні бізнес робить більше, ніж політики. Він зберігає життєві умови, роботу, при цьому ризикуючи капіталом і опиняючись під шквалом критики», - вважає директор інституту.

 Місія експертів та громадських організацій – це широкий суспільний діалог та напрацювання рекомендацій і програм, які б допомогли державі, бізнесу і суспільству, наголосив Андрій Єрмолаєв. «Саме ця ідея і об’єднала нас навколо ініціативи створення суспільної ради з відновлення Донбасу», - зазначив він.

 Він також додав, що необхідно провести Національний форум громад, який би став початку зближення регіонів, оскільки він дав би надію на порозуміння і бажання жити разом.

 За його словами, сьогодні потрібно забезпечити стійкий мир, гарантувати безпеку людей, провести демократичні вибори, та сформувати дійсно повноцінну регіональну владу, а потім і національну, яка відповідатиме інтересам людей.

 

Промова Андрія Єрмолаєва, директора Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» під час форуму «Відновлюючи Донбас і Україну»

Щиро вітаю учасників Форуму.

З великою вдячністю я звертаюсь до Вас. З вдячністю, що відгукнулись на пропозицію Форуму. За готовність до серйозної розмови про сьогодення і майбутнє нашої країни, нашого суспільства. І про майбутнє Донбасу. Бо я особисто не бачу України без Донбасу. Переконаний, і ви теж.

 

Останні два роки змінили нас так, начебто пройшло добрих півстоліття. Країна, яка ще кілька років тому небезпідставно вважалась майбутнім «економічним дивом Європи» та зразком толерантності, громадянської зрілості і нового соціального прогресу, опинилась у стані війни, розколу, економічної деградації, злиднів, суспільного відчаю.

 Наш північний сусід, ще донедавна – стратегічний партнер і дружня країна, став агресором і загарбником.

 Анексовано Крим.

А Донбас - регіон, який усі роки Незалежності був економічним  локомотивом країни і індустріальним лідером, поринув у війну, варварство, руйнацію. Зруйновано інфраструктуру. Тисячі домівок – руїна. Втрачено десятки підприємств.

 Тепер вже не з чужого досвіду, а з власної долі ми знаємо, що таке біженці і переселенці, волонтери і добровольці, сепаратисти і найманці, артилерійські канонади, полонені і страчені.

 Варварство. Середньовіччя у 21 столітті. Страх і приниження наших, підкреслюю наших співвітчизників. Смерті і сльози дітей, пенсіонерів, мирних людей. Гради і артилерія – і бойові дії серед мирних людей. Гуманізм покинув наші душі.

Долі сотень тисяч родин України тепер круто змінені війною, переселенням, мобілізацією. Страх війни і синдром Донбасу на десятиріччя стане новим комплексом. Якщо хочете – новим національним психологічним комплексом.

 Переконаний, прийде час – і на лаві підсудних поряд будуть сидіти усі без виключення, з усіх сторін, хто винен в трагедії Донбасу. Хто довів до цього безумства. Хто винен в тисячах жертв з усіх сторін.

 Але сьогодні ми робимо практичний крок до пошуку реальних шляхів єднання країни і народу, відновлення Донбасу, пошуку формули спільного майбутнього.

 Хочу підкреслити – у нас дуже мало часу. Найближчі півроку будуть вирішальні – підемо ми шляхом зближення, діалогу, порозуміння, чи конфлікти будуть продовжуватись, а люди страждати. І врешті решт країна буде зруйнована.

 Перше.  У кожного своя місія – у політиків, у бізнесу, і у громадських організацій та експертів.

 Політики і державні діячі мають забезпечити дієву формулу стійкого миру, забезпечити її угодами і законом. Це їх прямий обов’язок. Саме це дозволить відродити єдиний громадсько-політичний простір України.  Чіткий політичний план дій, терміни і шлях досягнення миру – ось чого потрібно вимагати від політиків сьогодні. Мінські, норманські та інші формати – будь ласка, але потрібен результат. І якнайшвидше.

 Підприємці, бізнес – мають зробити все для збереження і розвитку єдиного економічного простору країни. І до сих пір, незважаючи на сепаратизм і війну, десятки підприємств з території, що контролюють сепаратисти, сплачують податок в державний, обласний бюджет і бюджет Донецька та Луганська. Це мільярди гривень. Сьогодні бізнес робить більше, ніж політики, - він зберігає життєві умови, роботу і надію десяткам тисяч працівників і водночас фінансує український бюджет. При цьому – ризикуючи активами, капіталом, і часто опиняючись під шквалом звинувачень та підозр. І серйозний діалог  з приводу місії бізнесу, його активної взаємодії з державною владою -  просто необхідний.

 Місія експертів, громадських організацій – це широкий суспільний діалог та розробка практичних, перевірених життям пропозицій, рекомендацій та програм, які б допомогли державі, бізнесу та суспільству.

 Власне, саме ця ідея і об’єднала нас навколо ініціативи створення «Суспільної Ради по відновленню Донбасу» та визначення кола стратегічних завдань. Це дозволить нам почати об’єднувати у мережу ті спілки, що вже зараз  працюють на ре-інтеграцію Донбасу, на допомогу людям, і напрацьовують програми та пропозиції щодо економічного відродження регіону. Врешті-решт, саме таким шляхом ми створимо спільну консолідовану програму відновлення Донбасу. А  це водночас і ключ до сталого миру, і складова нової, практичної і адекватної програми відродження і розвитку України.

 Друге. Втрата часу і неефективні переговори, що постійно супроводжуються новими спалахами війни, свідчать – позиції  сторін неадекватні. Тому потрібні нові чіткі переговорні позиції – як забезпечити стійкий мир, гарантувати життя і безпеку людей, сформувати умови для демократичних виборів на всій території України та сформувати дійсно повноцінну регіональну владу, а потім – і національну владу, що представляє інтереси усіх українців. І як облаштувати країну, щоб більше не повторилися конфлікти і розломи з регіонами. І щоб країна не була вразлива від зовнішнього впливу.

 Серед таких позицій – припинення агресії та де-інтернаціоналізація конфлікту (негромадяни України мають залишити Україну з обох сторін) і створення формату діалогу з представниками самопроголошеної влади.

Автономії – замість республік. Розумне адміністративно-територіальне облаштування інших районів Донбасу. Можливо – нова область. І обов’язково вибори – як місцевого самоврядування, так і регіональних рад.  Українське законодавство – і специфіка регіонального самоврядування. Контроль кордонів і перехідний період спільного патрулювання, за участі ОБСЄ. І так далі. Це лише невеликий перелік позицій, що можуть бути опрацьовані, чи запропоновані інші. Але зрозуміло одне: політики мають почути суспільство і експертів. 

  Третє. Україні потрібен широкий суспільний діалог про порозуміння і спільне майбутнє. Досить мовчати, прикриваючись політичним теле-милом.  Потрібен широкий суспільний консенсус щодо незворотності миру та необхідності компромісу.

 Бізнес, самоврядування, громадськість, профспілки, волонтери, гуманітарії мають шукати  спільну мову, тому що ми всі маємо спільні проблеми і можемо вирішити їх лише разом.  Форуми і круглі столи, спільні гуманітарні програми, практична взаємодія – іншого шляху немає. Переконаний і в необхідності Національного форуму, Форуму громад, який би став символічним початком зближення регіонів, повернув надію на розуміння і бажання жити разом.

 Шановні колеги!

 Так, Революція гідності народила нові надії, відкрила нову енергію суспільства.

 Але гідності, поваги і захисту прав достойний кожен громадянин. Свободи слова і права на власну позицію – кожен громадянин. І право на життя і просте людське щастя – кожен громадянин. Звичайно, якщо він не переступив межу злочину. 

 Саме про це ми зобов’язані пам’ятати, коли говоримо про трагічну долю мільйонів наших співвітчизників, моїх земляків з Донбасу.

 Ніяких двох Україн. Ніяких нових соціальних експериментів. Люди – це не матеріал для деспотичних лабораторій. Це я звертаюсь до тих, хто, прикриваючись зброєю, вигадує чергові соціальні утопії задля власних диктатур.

 Країни, яку ми пам’ятаємо до 2014 року, вже не буде. Революції, втрата територій і збройні конфлікти, жорстокість війни і нові злидні змінили нас до невпізнання.

 Але час відчаю і розгубленості проходить. Українці вимагають миру і спокійного, прогнозованого життя.

 Вимагають толерантності – замість ксенофобії. Людяності і порозуміння – а не ненависті.  Уваги та поваги до себе – а не військової патетики та повчання, як жити. Нормальної, людської мови миру – а не агітпропівської принизливої мови  війни.

 Ми зобов’язані зробити все, щоб наші батьки не плакали від відчаю, не знаючи що буде завтра. І щоб наші діти були нам вдячні, а не відвернулись спиною.

 Нам потрібна нова Україна.

Одна.

Об’єднана.

Демократична.

Сучасна і європейська.

Мирна.

Просто щаслива країна.   

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

10 грудня 2015 року

(На фото - підписання Меморандуму)