< Назад до записів

 Інститутом стратегічних досліджень підготовлено проект змін до Конституції України. На сьогоднішній день проблема нового конституційного облаштування залишається в Україні відкритою та актуальною. Сподіваємося, що цей проект стане початком нового національно-конституційного процесу та широкого обговорення не лише фахівців та політиків, але й громадськості. В файлі, що додається - Презентація проекту змін, де в стислому вигляді сформульовані основні ідеї та пропозиції.

 

                                    ПРОЕКТ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Пояснювальна записка

 

розділ IV проекту Конституції стосується законодавчої влади в Україні:

Єдиний орган законодавчої влади в Україні – двопалатний парламент (Верховна Рада України), що складається з Палати громад і Палати партій. Конституційний склад парламенту – 300 депутатів; склад Палати громад – 120 депутатів, склад Палати партій – 180 депутатів. Строк повноважень Верховної Ради становить чотири роки.

Палата партій обирається громадянами України за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій. Депутати Палати громад обираються регіональними зборами – органами місцевого самоврядування регіонального рівня – із свого складу у кількості, що визначається Центральною виборчою комісією пропорційно населенню відповідних регіонів. З моменту обрання депутати Палати громад втрачають статус і повноваження депутатів регіональних зборів.

Палата партій приймає закони; затверджує склад та програму уряду; контролює уряд (Кабінет Міністрів України) та може розглянути питання про відповідальність уряду, відставку Прем’єр-міністра та інших членів уряду; затверджує та контролює виконання Державного бюджету тощо (див. проект Конституції). Палата громад схвалює закони, прийняті Палатою партій; призначає всеукраїнський референдум, президентські та місцеві вибори; може достроково припиняти повноваження місцевих рад; ініціювати питання про відповідальність КМУ; затверджує за поданням Президента структуру та чисельність ЗСУ, СБУ, Державного бюро розслідувань тощо (див. проект Конституції).

Президент може достроково припинити повноваження Палати партій, якщо вона прийняла рішення про саморозпуск; пленарні засідання не можуть розпочатися протягом тридцяти днів однієї чергової сесії; Палата партій не змогла затвердити персональний склад і Програму діяльності КМУ у конституційно визначені строки. Також Президент може достроково припинити повноваження Палати громад, якщо вона прийняла рішення про саморозпуск; пленарні засідання не можуть розпочатися протягом тридцяти днів однієї чергової сесії.

Депутат Палати громад, депутат Палати партій здійснює свої повноваження на постійній основі. Крім засідань кожної з палат, відбуваються спільні засідання палат парламенту. Законотворчий процес докладно і вичерпно регламентовано.

Отже, оптимізовано кількість та структуру депутатського корпусу, що зробить роботу парламенту більш ефективною та менш коштовною. Так, зменшено кількість депутатів, закріплено двопалатність парламенту, зменшено строк його роботи. Парламент стає більш чітко структурований, а його законотворча діяльність – більш докладно регламентована. Закладено чіткі та зрозумілі механізми підвищення якості роботи депутатів. Порядок парламентських виборів є інноваційним; він повною мірою відповідає потребам демократичного розвитку України та спирається на найбільш адекватні для цих вимог міжнародні взірці. Підібрано найбільш адекватний українським реаліям принцип формування «верхньої палати» парламенту на територіальній основі, покликаний унеможливити «феодалізацію» або «федералізацію» України у коротко- та довгостроковій перспективі. Більш ніж 20 річна практика роботи українського парламенту довела таку необхідність.

 

розділ V проекту Конституції присвячений діяльності Президента України:

Президент – Глава держави, він представляє державу і забезпечує її правонаступництво. Строк повноважень – п’ять років. Одна й та сама особа не може бути Президентом більше ніж два строки. Президент може бути усунений з поста в порядку імпічменту.

Глава держави здійснює керівництво у сферах зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави. Він є Верховним Головнокомандувачем ЗСУ. Президент призначає всеукраїнський референдум; підписує закони та має право вето. Глава держави може прийняти рішення про дострокове припинення повноважень Палати Партій, Палати громад. Президент може зупинити дію актів КМУ з питань зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави (після консультацій з Прем'єр-міністром і з наданням вмотивованих пропозицій до цих актів). Президент очолює Раду Національної Безпеки України – координаційний орган з питань зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави.

Ключовою інноваційною складовою розділу є чіткість та вичерпність повноважень Президента, що мінімізує можливості для спроб узурпації влади в державі. Це дозволило збалансувати не лише повноваження глави держави, але й політичну систему загалом. На відміну від чинної редакції Конституції, даний проект Основного Закону чітко вказує, що вплив Президента на прийняття соціально-економічних рішень та діяльність КМУ обмежений його компетенцією. Це унеможливлює «конкуренцію» за повноваження між Президентом та Прем'єр-міністром, яка часто точиться в Україні і послаблює нашу державу зсередини, і натомість пропонує струнку систему поділу влади, єдиним джерелом якої є народ.

 

розділ VI проекту Конституції стосується виконавчої гілки влади в Україні:

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. До КМУ входять Прем’єр-міністр України, Віце-прем’єр-міністри України, міністри.

КМУ забезпечує та є відповідальним за здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави на виконання Конституції та законів, указів Президента та постанов ВРУ. Для реалізації функцій виконавчої влади в адміністративно-територіальних одиницях діють представництва КМУ. Їх керівники призначаються та звільняються з посади Кабінетом Міністрів за поданням Прем’єр-міністра, попередньо погодженим із місцевою радою відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на територію якої поширюється компетенції такого представництва Кабінету Міністрів. Представництво КМУ (1) забезпечує дотримання органами самоврядування Конституції і законів; (2) контролює виконання органами самоврядування делегованих повноважень; (3) координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади і контролює виконання ними українського законодавства.

Проект Конституції пропонує чіткий та послідовний алгоритм формування КМУ:

Партія, яка за результатами виборів до Палати партій отримала найбільшу кількість депутатських мандатів, впродовж 10 днів з дня складення повноважень КМУ або його відставки, визначає кандидата на посаду Прем'єр-міністра України. Цей кандидат пропонує на розгляд Палати партій персональний складу КМУ та Програму діяльності КМУ.

Якщо у встановлений строк Палата партій не затвердила персональний склад КМУ і Програму його діяльності, то партія, що за підсумками виборів до Палати партій отримала другу за чисельністю кількість депутатських мандатів, визначає свого кандидата на пост Прем’єр-міністра України, який пропонує на розгляд Палати партій персональний складу КМУ та Програму діяльності КМУ.

Якщо Палата партій знову не затвердила персональний склад КМУ і Програму його діяльності, то Президент визначає свого кандидата на посаду Прем’єр-міністра та доручає йому впродовж 20 днів внести до Палати партій пропозицію щодо персонального складу КМУ та Програму діяльності КМУ.

Якщо Палата партій навіть за таких умов не затвердила персональний склад КМУ і Програму його діяльності, Президент може розпустити Палату партій.

Рішення про недовіру КМУ або відставку Прем’єр-міністра України з боку Палати партій має наслідком відставку КМУ.

Основною інноваційною складовою є відмова від коаліційного принципу формування уряду, який вже встиг довести свою слабкість в українських реаліях. Суттєвою новацією проекту є введення інституту представництв КМУ в адміністративно-територіальних одиницях України. Підпорядкування представництв КМУ на місцях Кабінету Міністрів зробить реалізацію державної політики на місцях більш оперативною та успішною, ніж за сучасних умов, коли голови місцевих державних адміністрацій – це «слуги двох господ» (Президента і Кабінету Міністрів). Водночас, попереднє погодження керівників представництв КМУ на місцях із місцевою радою відповідної адміністративно-територіальної одиниці є (1) інституційним механізмом врахування позиції органів місцевого самоврядування, що представляють інтереси відповідних громад, а також (2) чинником, що послабить вірогідність протистояння між відповідною місцевою радою та представництвом КМУ у подальшій роботі. Функції представництв КМУ на місцях є значно вужчими, ніж функції місцевих державних адміністрацій; це насамперед контрольно-наглядові повноваження, що не дублюватимуть функції самоврядних структур. Це дозволить повною мірою реалізувати принципи децентралізації влади і, водночас, гарантувати успішну реалізацію державної політики на місцях.

 

щодо розділу VII «Правосуддя»:

Пропонується триланкова система судів загальної юрисдикції: Верховний Суд України, апеляційні суди та місцеві суди. Ліквідовано чинну систему вищих спеціалізованих судів та структуру спеціалізованих судів. Передбачається можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським статутом.

Проект підвищує якість здійснення правосуддя в Україні. Так, підвищено вимоги до кандидатів на посаду суддів; добір кандидатів здійснюється виключно на конкурсних засадах Вищою радою юстиції. Обмежується суддівська недоторканість. Створено конституційні передумови для забезпечення доступу до правосуддя; зокрема, встановлено адекватні строки розгляду справ, спрощено та уніфіковано процедури судочинства.

Посилено конституційні за-сади незалежності суддівського самоврядування. Зокрема, найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України, делегати на який обираються на засадах відкритого та самостійного обрання суддями від кожного суду загальної юрисдикції. За зборами суддів суду загальної юрисдикції закріплено повноваження щодо вирішення питання про призначення на посаду та звільнення з посади голови суду та його заступників. Також, видатки на утримання судів визначаються окремо для кожного суду. Державна судова адміністрація України бере участь у розробці проекту закону про Державний бюджет України. В свою чергу, ДСА повністю підконтрольна і підзвітна лише з’їзду суддів України, який призначає на посаду і звільняє з посади її голову. Крім того, Вища рада юстиції буде виключно судовим органом.

Таким чином, модель судової системи України буде простішою, більш професійною та незаангажованою, ніж за чинних умов. Триланкова система та відсутність спеціалізованих судів спростить громадянам доступ до правосуддя. Буде надано додаткові гарантії доступності правосуддя для громадян, зокрема спрощення порядку здійснення судочинства. Також буде конституційно гарантовано більшу самоврядність суддів.

 

щодо розділу VIII  «Прокуратура»:

Передбачений перехід до нової системи органів прокуратури: Генеральна прокуратура України, регіональні та місцеві прокуратури. Також функціонуватиме спеціальна прокуратури, діяльність якої буде пов’язана із діяльністю Державного бюро розслідувань.

Змінюються функції прокуратури та підхід до призначення і звільнення Генерального прокурора України.

Врегульовано питання діяльності та статусу прокурорів, зокрема, призначення прокурора на посаду та його переведення до органу прокуратури вищого рівня здійснюватиметься на конкурсних засадах.

Таким чином, у новій моделі повноваження прокуратури зосереджуються виключно в сфері кримінального судочинства; повністю виключається можливість здійснення нею так званого «загального нагляду» за додержанням законів. Процедура призначення і звільнення Генерального прокурора України робить його менш залежним від волі політичних органів та передбачає включення у цей процес спеціальної професійної комісії. Створення спеціальної прокуратури, особливий порядок призначення і звільнення її керівника, а також особливості її структури і статусу спеціальних прокурорів покликані забезпечити незалежність цього органу, в т. ч. від Генерального прокурора України. Це дозволить забезпечувати ефективне розслідування кримінальних проваджень, які будуть у віданні Державного бюро розслідувань, в тому числі й щодо прокурорів.

Триланкова система та відсутність спеціалізованих судів спростить громадянам доступ до правосуддя.

 

щодо розділу IX «Адміністративно-територіальний устрій»:

Чітко вказано принципи, на яких ґрунтується адміністративно-територіальний устрій України, зокрема принципи єдності та цілісності державної території, децентралізації у здійсненні влади, економічної самостійності і стійкого розвитку адміністративно-територіальних одиниць, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Систему адміністративно-територіального устрою України складають регіони (в тому числі регіони із автономним статусом), райони та громади. Зокрема, громадою є утворена у порядку, передбаченому законом, адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один чи декілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території.

Таким чином, збережено три основні ланки адміністративно-територіального устрою України; водночас, запропоновано гнучкий підхід до їх визначення. Нема вичерпного переліку регіонів, що розширює можливості для проведення адміністративно-територіальних реформ у подальшому. Це є надзвичайно цінним на сучасному етапі розвитку української держави. Відсутність у проекті термінів «унітарність» чи «федерація» унеможливлює «популістські» закиди стосовно зміни адміністративно-територіального статусу України.

 

розділ XI Конституції присвячений місцевому самоврядуванню:

Систему самоврядування організовано на рівні громад, районів та регіонів. Базовим рівнем самоврядування стає рівень громад, а органами місцевого самоврядування на цьому рівні – голова громади, рада громади і виконавчий комітет відповідної ради. На рівні району та регіону органи місцевого самоврядування представляють спільні інтереси громад. Такими органами місцевого самоврядування є районні ради і регіональні збори та їх виконавчі комітети. Місцеве самоврядування у Києві та Севастополі регламентується окремими законами.

Повноваження між рівнями місцевого самоврядування розподілено за принципом субсидіарності. Приведено фінансову основу всіх рівнів місцевого самоврядування у відповідність із повноваженнями. Також розширено інституційні повноваження органів місцевого самоврядування, зокрема шляхом створення їх виконавчих комітетів на кожному рівні. Основна функція виконавчих комітетів – це імплементація рішень відповідних органів місцевого самоврядування; виконання делегованих державою повноважень виключно у рамках законодавства та за допомогою державного фінансування у відповідних обсягах.

Розширено та конституційно закріплено норми безпосередньої демократії. По-перше, за ініціативою жителів громади ради громад можуть створювати органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною компетенції своїх виконавчих комітетів, а також фінансами і майном. По-друге, жителі громади можуть безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади управляти комунальним майном; затверджувати програми місцевого розвитку і місцеві бюджети, а також контролювати їх виконання; встановлювати місцеві податки та збори; забезпечувати проведення місцевих референдумів тощо.

Запропоновано раціональну та ефективну систему формування органів місцевого самоврядування кожного рівня:

щодо базового рівня: жителі громади обирають раду громади та голову громади, який очолює її виконавчий комітет;

щодо районного рівня: жителі кожної громади району обирають депутатів районної ради (кількість депутатів від кожної громади до районної ради визначається Центральною виборчою комісією, відповідно до кількості жителів відповідної громади);

щодо регіонального рівня: до складу регіональних зборів входять депутати, які обираються кожною районною радою більшістю від її загального складу (кількість депутатів від кожної з районних рад визначається ЦВК, відповідно до кількості жителів відповідного району).

Зменшено строк скликання органів місцевого самоврядування кожного рівня (чотири роки).

Таким чином, абсолютно нова модель місцевого самоврядування зробить народовладдя дієвим, ефективним і адекватним потребам громадян держави із відчутними регіональними відмінностями. На відміну від сучасної редакції Основного закону, місцеве самоврядування стає не лише правом, але і спроможністю жителів громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у рамках закону. Запропоновано інноваційну модель обрання місцевих рад, яка дозволяє максимально врахувати інтереси територіальних громад у органах місцевого самоврядування кожного рівня. Конституційне закріплення такої виборчої системи місцевих рад є вагомим фактором територіальної цілісності держави і покликане попередити потенційні прояви сепаратизму. На рівні Основного закону збалансовано відносини по лінії «центр-регіони», а також держави і місцевого самоврядування. Виконано базову вимогу Європейської хартії про місцеве самоврядування, а також наближено Основний Закон України до законодавства Європейського союзу і Угоди про асоціацію з ЄС, що потрібно для реалізації завдань європейської інтеграції України.

 

щодо розділу ХІІ «Конституційний суд України»:

Розширено повноваження Конституційного Суду України, якому додатково надається право розглядати конституційні скарги громадян або юридичних осіб на судові рішення, перевіряти на відповідність Конституції прийняті, але ще не підписані закони, а також перевіряти на відповідність Конституції акт органу місцевого самоврядування і у разі встановлення порушення давати оцінку (чи є воно достатнім для можливості ініціювати питання про дострокове припинення повноважень органу місцевого самоврядування).

Також врегульовано окремі питання, пов’язані із забезпеченням виконання рішень, ухвалених КСУ. Зокрема, якщо КСУ за результатами розгляду встановив наявність прогалин у законах України, що не дозволяють реалізувати норми Конституції України, Президент протягом одного місяця повинен подати до Палати партій законопроект, спрямований на їх усунення.

Рішення КСУ, прийняте за результатами розгляду конституційної скарги, яким встановлено порушення конституційних прав і свобод, є підставою для перегляду судового рішення.

Запропоновано врегулювати окремі процедурні питання діяльності Конституційного Суду України, які покликані не допустити надмірного затягування конституційного провадження.

Таким чином, істотно посилено статус КСУ та запроваджено більш широкий доступ громадян до сфери конституційного судочинства. Підвищено ефективність конституційного провадження. Надано можливість КСУ опосередковано брати роль в усуненні прогалин в законах України, що не дозволяють реалізувати норми Основного Закону України.

 

 розділ IV. Верховна Рада України

стаття 85

Верховна Рада України – парламент України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

стаття 86

Конституційний склад Верховної Ради України – триста депутатів, які обираються строком на чотири роки у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Верховна Рада України складається з двох палат – Палати громад і Палати партій.

Конституційний склад Палати громад – 120 депутатів.

Депутати Палати громад обираються регіональними зборами із свого складу у кількості, яка визначається пропорційно населенню відповідних регіонів. Відповідна пропорція представництва регіонів у Палаті громад визначається постановою Центральної виборчої комісії.

Особи, обрані регіональними зборами до складу Палати громад з дня обрання втрачають статус і повноваження депутатів регіональних зборів. Позачергові місцеві вибори у цьому випадку призначаються регіональними зборами.

Конституційний склад Палати партій – 180 депутатів, які обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій.

Строк повноважень Верховної Ради України становить чотири роки, який обчислюється від дати проведення чергових виборів депутатів Палати партій.

стаття 87

Депутатом Верховної Ради України може бути обраний громадянин України, який має право голосу, досяг на день виборів тридцяти п’яти років і проживає на території України протягом останніх п’яти років.

Депутати Палати громад обираються регіональними зборами шляхом таємного голосування у порядку, встановленому законом.

Депутати Палати партій обираються громадянами України, які мають право голосу, на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Не може бути обраний депутатом Верховної Ради України громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку, або який протягом останніх трьох років перед днем виборів притягувався до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

стаття 88

Чергові вибори депутатів Палати партій проводяться в останню неділю жовтня четвертого року повноважень Верховної Ради України.

Чергові вибори депутатів Палати громад проводяться регіональними зборами протягом останнього тижня жовтня четвертого року повноважень Верховної Ради України.

Позачергові вибори депутатів Палати партій, депутатів Палати громад проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування указу Президента України про дострокове припинення повноважень відповідної палати парламенту України.

У разі дострокового припинення повноважень депутата Палати громад позачергові вибори проводяться в період шістдесяти днів з дня дострокового припинення повноважень відповідного депутата.

У разі дострокового припинення повноважень депутата Палати партій відбувається заміщення депутатів і обраним депутатом Центральна виборча комісія визнає наступного за черговістю кандидата у виборчому списку політичної партії.

Депутати Верховної Ради України, обрані на позачергових виборах, а також депутати Палати громад, визнані депутатами в порядку заміщення, здійснюють свої повноваження впродовж строку, який залишився до проведення наступних чергових виборів.

Порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради України встановлюється законом.

стаття 89

Особа набуває повноважень депутата Верховної Ради України з моменту складення ним на засіданні відповідної палати Верховної Ради України, до складу якої він обраний, присяги такого змісту:

«Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, діяти в інтересах усіх співвітчизників».

Відмова скласти присягу має наслідком втрату мандата депутата Палати громад чи депутата Палати партій.

стаття 90

Депутат Палати громад, депутат Палати партій здійснює свої повноваження на постійній основі.

Депутат Палати партій не може мати іншого представницького мандата, обіймати посади осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, входити до складу керівного органу, наглядової ради чи іншого органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Депутат Палати партій, обраний на посаду Прем’єр-міністра України, Віце-прем’єр-міністра України чи міністра, має право після припинення повноважень на цій посаді повернутися на посаду депутата Палати партій шляхом подання відповідної заяви Центральній виборчій комісії.

Депутат Палати громад не може мати іншого представницького мандата, обіймати посади осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, входити до складу керівного органу, наглядової ради чи іншого органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності мандата депутата Палати громад, депутата Палати партій з іншими видами діяльності встановлюються законом.

У разі наявності на момент набуття повноважень депутата Верховної Ради України обставин, що порушують вимоги щодо несумісності мандата депутата відповідної палати Верховної Ради України з іншими видами діяльності, депутат парламенту України у двадцятиденний строк з дня набуття повноважень припиняє таку діяльність або його повноваження достроково припиняються у зв’язку із порушенням вимог щодо несумісності.

стаття 91

Депутат Верховної Ради України не несе юридичної відповідальності за голосування або висловлювання у палатах Верховної Ради України чи на спільному засіданні палат Верховної Ради України, комітетах та інших органах Верховної Ради України, за винятком відповідальності за образу чи поширення завідомо недостовірної інформації про особу.

Депутат Верховної Ради України без згоди відповідної палати, до складу якої він входить, не може бути затриманий чи взятий під варту до набрання законної сили рішенням суду, яким його визнано винним у вчиненні кримінального або іншого правопорушення, встановленого законом.

Згода відповідної палати Верховної Ради України на затримання чи взяття під варту депутата Верховної Ради України не надається, якщо депутат парламенту України затриманий на місці вчинення злочину.

стаття 92

Повноваження депутата Верховної Ради України визначаються Конституцією та законами України.

Депутат Верховної Ради України повинен належним чином виконувати свої повноваження. Відсутність депутата Верховної Ради України впродовж однієї чергової сесії без поважних причин більш як на третині засідань Палати партій чи Палати громад, до складу якої його обрано, є підставою для дострокового припинення повноважень депутата відповідної палати Верховної Ради України.

стаття 93

Повноваження депутата Верховної Ради України припиняються одночасно із припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження депутата Палати партій припиняються достроково в разі:

1)    відмови від мандата за його заявою;

2)    набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким його визнано винним у вчиненні умисного злочину;

3)    набрання законної сили рішенням суду, яким його визнано недієздатним, безвісно відсутнім або оголошено померлим;

4)    припинення його громадянства, набуття громадянства іншої держави чи виїзд на постійне проживання за межі України;

5)    порушення вимог щодо несумісності мандата депутата Палати партій встановлених Конституцією та законами України;

6)    неперсональне голосування на засіданні Палати партій чи спільному засіданні палат Верховної Ради України;

7)    відсутність впродовж однієї чергової сесії без поважних причин більш як на третині засідань Палати партій;

8)    його смерті.

Повноваження депутата Палати партій, який набув повноважень депутата замість особи, яка була призначена на посаду Прем’єр-міністра України, Віце-прем’єр-міністра України чи міністра припиняються достроково також у разі повернення такої особи на посаду депутата Палати партій – з дня прийняття рішення Центральної виборчої комісії про поновлення його на посаді депутата Палати партій. Депутат Палати партій, повноваження якого достроково припинені з цієї підстави, за рішенням Центральної виборчої комісії повторно включається до виборчого списку політичної партії під своїм попереднім порядковим номером і бере участь у наступному заміщенні депутатів Палати партій.

Повноваження депутата Палати громад припиняються достроково в разі:

1)    відмови від мандата за його заявою;

2)    набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким його визнано винним у вчиненні умисного злочину;

3)    набрання законної сили рішенням суду, яким його визнано недієздатним, безвісно відсутнім або оголошено померлим;

4)    припинення його громадянства, набуття громадянства іншої держави чи виїзд на постійне проживання за межі України;

5)    порушення вимог щодо несумісності мандата депутата Палати громад, встановлених Конституцією та законами України;

6)    неперсональне голосування на засіданні Палати громад чи спільному засіданні палат Верховної Ради України;

7)    відсутність впродовж однієї чергової сесії без поважних причин більш як на третині засідань Палати громад;

8)    рішення про відкликання депутата Палати громад, прийнятого відповідними регіональними зборами з підстав, передбачених законом та за умови, що регіональні збори одночасно призначають іншого депутата Палати громад замість особи, яка відкликається;

9)    його смерті.

Повноваження депутата Палати партій, депутата Палати громад припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень відповідної палати Верховної Ради України – у день відкриття першого засідання новообраної палати.

Повноваження депутата Палати партій, депутата Палати громад припиняються:

1)    з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої та пунктом 1 частини четвертої цієї статті – з дня оголошення заяви про відмову від мандата на засіданні відповідної палати Верховної Ради України;

2)    з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої та пунктами 2, 3 частини четвертої цієї статті – з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3)    з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої та пунктом 4 частини четвертої цієї статті – з дня прийняття Центральною виборчої комісією рішення про дострокове припинення повноважень депутата Верховної Ради України;

4)    з підстав, передбачених пунктами 5, 6 частини другої та пунктами 5, 6 частини четвертої цієї статті – з дня прийняття Центральною виборчою комісією рішення про дострокове припинення повноважень депутата Верховної Ради України на підставі отриманого нею висновку Верховного Суду України про те, що депутатом порушено вимоги щодо несумісності мандата депутата Палати партій чи

5)    депутата Палати громад або мало місце неперсональне голосування депутата відповідної палати Верховної Ради України;

6)    з підстави, передбаченої пунктом 7 частини другої та пунктом 7 частини четвертої цієї статті – з дня прийняття Палатою партій чи Палатою громад рішення про дострокове припинення повноважень депутата Верховної Ради України на підставі висновку апарату відповідної палати про відсутність такого депутата на засіданнях;

7)    з підстави, передбаченої пунктом 8 частини четвертої цієї статті – з дня прийняття регіональними зборами рішення про відкликання депутата Палати громад;

8)    з підстави передбаченої пунктом 8 частини другої та пунктом 9 частини четвертої цієї статті – з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

стаття 94

Верховна Рада України є постійно діючим органом і працює сесійно.

Палата партій збирається на першу сесію у понеділок третього тижня після дня офіційного оголошення результатів виборів депутатів Палати партій. Одночасно з Палатою партій на сесію збирається Палата громад.

Чергові сесії палат Верховної Ради України починаються першого понеділка лютого і першого понеділка вересня кожного року.

Позачергові сесії кожної з палат Верховної Ради України із зазначенням порядку денного скликаються відповідно Головою Палати громад, Головою Палати партій на вимогу не менш як третини від конституційного складу відповідної палати Верховної Ради України або на вимогу Президента України чи Кабінету Міністрів України.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації палати Верховної Ради України збираються на спільне засідання у дводенний строк без скликання.

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні, повноваження депутатів Верховної Ради України продовжуються до дня набуття повноважень депутатами парламенту України, обраними після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Порядок діяльності палат Верховної Ради України визначається Конституцією України та регламентами палат Верховної Ради України.

стаття 95

Засідання палати Верховної Ради України, спільне засідання палат Верховної Ради України, засідання комітетів та інших органів Верховної Ради України проводяться відкрито.

Закрите засідання палати Верховної Ради України чи закрите спільне засідання палат Верховної Ради України проводяться відповідно за рішенням палати Верховної Ради України, прийнятим не менш як двома третинами від конституційного складу такої палати або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Спільне засідання палат Верховної Ради України скликає та веде Голова Палати громад, а у разі його відсутності – Голова Палати партій.

Спільне засідання палат Верховної Ради України проводяться за Регламентом Палати громад.

Засідання палати Верховної Ради України проводяться за умови участі в засіданні не менше половини від конституційного складу відповідної палати.

Спільне засідання палат Верховної Ради України є повноважним за умови участі у ньому не менше половини від конституційного складу кожної з палат Верховної Ради України.

Рішення палати Верховної Ради України, спільного засідання палат Верховної Ради України приймаються виключно на пленарних засіданнях шляхом голосування.

Депутати Палати громад, депутати Палати партій на засіданнях відповідної палати Верховної Ради України чи спільному засіданні палат Верховної Ради України голосують особисто. Неперсональне голосування депутата Верховної Ради України є підставою для дострокового припинення його повноважень.

 

стаття 96

Верховна Рада України на спільних засіданнях палат:

1)    заслуховує виступи вищих посадових осіб іноземних держав, керівників міжнародних організацій;

2)    заслуховує щорічні та позачергові доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав людини в Україні;

3)    проводить парламентські слухання з питань внутрішньої та зовнішньої політики держави;

4)    затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національного-культурного розвитку України, охорони довкілля;

5)    затверджує укази Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

6)    за поданням Президента України оголошує стан війни і укладає мир;

7)    заслуховує щорічні та позачергові послання Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

8)    розглядає звіт Кабінету Міністрів України про виконання Державного бюджету України та вирішує питання про його затвердження;

9)    здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України.

На урочистому спільному засіданні палат Верховної Ради України новообраний Президент України складає присягу Українському народу.

стаття 97

До повноважень Палати партій належить:

1)    прийняття законів;

2)    затвердження персонального складу Кабінету Міністрів України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до статті 128 Конституції України, а також здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України і окремих її членів відповідно до цієї Конституції та закону;

3)    розгляд питання про відповідальність Кабінету Міністрів України відповідно до статті 99 Конституції України;

4)    розгляд питання про відставку Прем’єр-міністра України відповідно до статті 129 Конституції України;

5)    розгляд за поданням Прем’єр-міністра України питання про відставку інших членів Кабінету Міністрів України або без подання Прем’єр-міністра України у випадках, передбачених цією Конституцією;

6)    затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту Кабінету Міністрів України про його виконання;

7)    затвердження рішення про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

8)    призначення чергових виборів Верховної Ради України у строки, передбачені Конституцією України;

9)    призначення на посади та звільнення з посад Голови та половини складу Рахункової палати;

10)призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини;

11)прийняття законом рішення про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальних одиниць, утворення і ліквідацію адміністративно-територіальних одиниць, їх найменування і перейменування;

12)прийняття законом рішення про найменування і перейменування населених пунктів (сіл, селищ, міст), віднесення населених пунктів до категорії села, селища чи міста, встановлення і зміна меж населених пунктів;

13)прийняття законом рішення про утворення, реорганізацію чи ліквідацію судів загальної юрисдикції, а також визначення мережі судів загальної юрисдикції;

14)надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

15)здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;

16)затвердження законом переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, щорічних програм приватизації об’єктів права державної власності;

17)визначення законом правових засад вилучення об’єктів приватної власності;

18)оголошення амністії;

19)затвердження кошторису Палати, структури апарату Палати партій, призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату Палати партій.

Палата партій здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України.

стаття 98

Депутати Палати партій, які становлять не менш як одну п’яту від конституційного складу Палати партій, мають право звернутися на її засіданні із запитом до Кабінету Міністрів України з питань виконання Програми його діяльності.

Прем’єр-міністр України або за його дорученням інший член Кабінету Міністрів України, відповідальний за виконання конкретної частини Програми, зобов’язаний у визначений законом строк дати обґрунтовану відповідь на запит депутатів, яка обговорюється на засіданні Палати партій.

За результатами обговорення відповіді Палата партій може прийняти рішення про необхідність безпосереднього заслуховування звіту Прем'єр-міністра України або іншого члена Кабінету Міністрів України щодо виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України або її частини.

Заслуховування звіту проводиться не раніше ніж через п’ять днів після прийняття Палатою партій такого рішення.

За результатами розгляду звіту про виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України або її частини Палата партій може прийняти рішення про його несхвалення, що має наслідком відповідно відставку Прем’єр-міністра України або іншого члена Кабінету Міністрів України, відповідального за виконання конкретної частини Програми Уряду.

Питання про необхідність заслуховування звіту щодо виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України або її частини не може розглядатися Палатою партій протягом трьох місяців після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або більше одного разу протягом однієї чергової сесії, крім випадків, якщо рішення про необхідність заслуховування звіту прийнято не менш як двома третинами від конституційного складу Палати партій.

Народний депутат має право на одержання інформації, пов’язаної з його депутатською діяльністю, за його зверненням до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

стаття 99

Палата партій за письмовою пропозицією депутатів, які становлять не менш як одну третину від конституційного складу Палати партій, або за рішенням Палати громад, розглядає питання про відповідальність Кабінету Міністрів України.

Пропозиція депутатів Палати партій або рішення Палати громад має містити чіткий виклад обставин, які обумовлюють необхідність розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів України.

Розгляд Палатою партій питання про відповідальність Кабінету Міністрів України проводиться не раніше ніж через п’ять днів після внесення відповідної пропозиції або рішення.

За результатами розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів України Палата партій може прийняти рішення про недовіру Кабінету Міністрів України.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Палатою партій на позачерговій сесії, або більше одного разу протягом однієї чергової сесії, або протягом останньої сесії Палати партій поточного скликання, крім випадку, якщо питання про відповідальність Кабінету Міністрів України ініціюється письмовою пропозицією не менш як половини від конституційного складу Палати партій або за рішенням Палати громад, прийнятим не менш як двома третинами від її конституційного складу.

стаття 100

До повноважень Палати громад належить:

1)    схвалення законів, прийнятих Палатою партій;

2)    призначення всеукраїнського референдуму відповідно до статті 78 Конституції України;

3)    призначення виборів Президента України у строки, встановлені статтею 114 Конституції України;

4)    призначення виборів депутатів рад громад, районних рад, регіональних зборів, а також голів громад відповідно до Конституції України та законів;

5)    дострокове припинення за поданням голови Представництва Кабінету Міністрів повноважень рад громад, районних рад, регіональних зборів, голів громад у випадку та порядку, передбачених цією Конституцією;

6)    ініціювання питання про відповідальність Кабінету Міністрів України;

7)    затвердження за поданням Президента України загальної структури, чисельності Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, а також інших утворених відповідно до закону військових формувань;

8)    затвердження указів Президента України про надання

9)    військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань до іноземної держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

10)призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

11)надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України;

12)призначення на посаду та звільнення з посади Голови Державного бюро розслідувань України, Голови Національного антикорупційного бюро України за поданням спеціальної комісії, передбаченої частиною першою статті 137 цієї Конституції;

13)призначення на посади та звільнення з посад за поданням Президента України Голови Національного банку України, Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України;

14)призначення на посади та звільнення з посад половини складу Рахункової палати;

15)призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;

16)призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

17)затверджує кошторис Палати громад,

18)затверджує структуру апарату Палати громад, призначає на посаду та звільняє з посади керівника апарату Палати громад.

Палата громад здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України.

стаття 101

Кожна палата Верховної Ради України обирає зі свого складу Голову палати, його заступника та звільняє їх з цих посад.

Голова палати:

1)    організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях палати;

2)    веде засідання палати;

3)    підписує акти, прийняті палатою;

4)    організовує роботу апарату;

5)    представляє палату у зносинах з іншими органами державної влади, парламентами та органами влади інших держав;

6)    контролює роботу апарату палати.

Голова палати здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому регламентом відповідної палати.

стаття 102

Кожна палата Верховної Ради України для підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень створює із числа депутатів, які входять до її складу, комітети, а також може створювати для цих цілей тимчасові спеціальні комісії.

Палата партій для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, може створювати тимчасові слідчі комісії, якщо рішення про це прийнято не менш як третиною від її конституційного складу.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для органів досудового розслідування і суду.

Організація і порядок діяльності комітетів, тимчасових спеціальних комісій Палати партій і Палати громад, тимчасових слідчих комісій Палати партій встановлюються законом.

стаття 103

Повноваження палати Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання новообраної палати парламенту України.

Президент України може достроково припинити повноваження Палати партій, якщо:

1)    протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

2)    Палата партій трьома четвертими голосів від її конституційного складу прийняла рішення про саморозпуск;

3)    протягом тридцяти днів однієї чергової сесії з дня отримання відповідних документів Палата партій не прийняла рішення з питань, передбачених пунктами 4, 5, 7, 10 частини першої статті 97 цієї Конституції;

4)    Палата партій у порядку і строки, передбачені статтею 128 цієї Конституції не змогла затвердити персональний склад і Програму діяльності Кабінету Міністрів України.

5)    Президент України може достроково припинити повноваження Палати громад, якщо:

6)    протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

7)    Палата громад трьома четвертими голосів від її конституційного складу прийняла рішення про саморозпуск;

8)    протягом тридцяти днів з дня отримання відповідних документів Палата громад не прийняла рішення з питань, передбачених пунктами 2, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12 частини першої статті 100 цієї Конституції.

Рішення про дострокове припинення повноважень палати Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з головами палат та їх заступниками, Прем’єр-міністром України, а також з депутатами Палати партій – по одному представнику від кожної з політичних партій, які входять до її складу.

Повноваження палати Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені під час дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні.

Палата Верховної Ради України, обрана на позачергових виборах, не може бути розпущена також протягом одного року від дня її обрання, а також в останні шість місяців строку повноважень палати Верховної Ради України або Президента України, крім розпуску Палати партій з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої цієї статті.

Палата партій щодо якої прийнято рішення про дострокове припинення її повноважень не вправі приймати закони про внесення змін до Конституції України, приймати закони з питань, передбачених пунктами 11, 14, 18 частини першої статті 97 цієї Конституції, ініціювати розгляд питання про імпічмент Президенту України, а також розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів України чи про заслуховування звіту з питань виконання Програми його діяльності чи її конкретної частини.

стаття 104

Палата партій приймає закони, постанови більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Якщо Кабінет Міністрів України подав до Палати партій письмове заперечення щодо прийняття закону чи постанови, яке має наслідком скорочення надходжень чи збільшення видатків Державного бюджету України, то закон чи постанова приймаються не менш як двома третинами від конституційного складу Палати партій.

Палата громад схвалює закони, приймає постанови більшістю від конституційного складу Палати громад, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Спільне засідання палат Верховної Ради України приймає постанови більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Конституцією України.

стаття 105

Виключно законами України визначаються:

1)    права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина;

2)    громадянство, правосуб’єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

3)    права корінних народів і національних меншин;

4)    порядок застосування мов;

5)    засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку;

6)    основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім’ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров’я; екологічної безпеки;

7)    правовий режим власності;

8)    правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

9)    засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

10)засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

11)засади утворення і діяльності політичних партій, інших об’єднань громадян, засобів масової інформації;

12)організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

13)територіальний устрій України;

14)судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури;

15)засади місцевого самоврядування;

16)статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

17)основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

18)правовий режим державного кордону;

19)правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

20)організація і порядок проведення виборів і референдумів;

21)статус народних депутатів України;

22)засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є кримінальними, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них;

23)випадки, умови і порядок здійснення державного нагляду і контролю за діяльністю юридичних осіб і фізичних осіб підприємців;

24)заходи впливу, санкції, обов’язкові платежі, їх види та розміри, будь-які інші обмеження та порядок їх застосування, які стосуються юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Виключно законами України встановлюються:

1)    Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

2)    порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;

3)    одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;

4)    порядок використання і захисту державних символів;

5)    державні нагороди;

6)    військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;

7)    державні свята;

8)    порядок утворення і функціонування вільних та інших

9)    спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.

Законом України оголошується амністія.

стаття 106

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить депутатам Палати партій, депутатам Палати громад, Кабінету Міністрів України, Президентові України, не менш як ста тисячам громадян України, які мають право голосу, а також регіональним зборам.

Законодавчі ініціативи громадян України реєструються та розглядаються у Палаті партій за наявності письмового висновку Центральної виборчої комісії, що підписи громадян України на підтримку відповідної законодавчої ініціативи зібрані у встановленому законом порядку не менш як у половині регіонів України і не менш як по десять тисяч підписів у кожному регіоні.

Законопроекти, внесені за народною ініціативою, а також законопроекти, що визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Палатою партій позачергово.

стаття 107

Законопроекти вносяться для розгляду до Палати партій.

Розгляд законопроекту Палатою партій передбачає прийняття його основних положень постатейно і прийняття закону в цілому.

Проекти законів розглядаються Палатою партій у двох читаннях, строк між якими не повинен бути меншим, ніж чотирнадцять днів.

Розгляд проекту закону у першому читанні Палатою партій здійснюється не раніше, ніж через п’ять днів після надання депутатам можливості ознайомитися із його змістом шляхом опублікування відповідного законопроекту на офіційному веб-сайті Палати партій.

Закон, прийнятий Палатою партій, протягом п’яти днів передається Головою Палати партій до Палати громад та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Палати партій.

Палата громад після отримання закону протягом п’ятнадцяти днів чергової сесії схвалює закон або відхиляє його.

Якщо Палата партій прийняла закон на позачерговій сесії, то рішення про схвалення або відхилення закону приймається впродовж п’ятнадцяти днів наступної чергової сесії Палати громад або на скликаній для прийняття такого рішення позачерговій сесії Палати громад.

Якщо Палата громад протягом встановленого строку не прийме рішення, закон вважається схваленим Палатою громад.

Якщо Палата громад прийняла постанову про відхилення закону, Палата партій може повторно прийняти закон більшістю від загального складу. Повторне схвалення закону Палатою громад у цьому випадку не вимагається.

стаття 108

Закон, схвалений Палатою громад або прийнятий повторно Палатою партій, Голова Палати партій не пізніше наступного дня підписує і направляє Президентові України.

Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його або застосовує щодо нього право вето, повертаючи закон зі своїми вмотивованими пропозиціями до Палати партій для нового розгляду.

Президент України вправі з власної ініціативи або на вимогу не менш як однієї третини депутатів Палати партій чи Палати громад, які не голосували відповідно за прийняття чи схвалення закону, звернутися до Конституційного Суду України щодо вирішення питання про відповідність Конституції України прийнятого, але ще не підписаного закону.

Відкриття Конституційним Судом України провадження зупиняє строки підписання закону, які продовжуються з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатами розгляду.

Конституційний Суд України надає висновок щодо відповідності прийнятого, але ще не підписаного закону Конституції України впродовж п’ятнадцяти днів з дня отримання конституційного звернення Президента України.

Встановлена Конституційним Судом України невідповідність такого закону Конституції України має наслідком накладення вето і повернення його на новий розгляд до Палати партій.

Якщо Президент України протягом встановленого цієї статтею Конституції строку не повернув закон до Палати партій, закон має бути підписаний Президентом України.

Якщо під час нового розгляду закон буде знову прийнятий Палатою партій не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України протягом десяти днів підписує такий закон.

Підписаний Президентом України закон невідкладно офіційно опубліковується.

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

стаття 109

Державний бюджет України затверджується законом на період із 1 січня по 31 грудня кожного року, а за особливих обставин – на інший період.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування.

Кабінет Міністрів України подає до Палати партій проект закону про Державний бюджет України на наступний рік та доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року не пізніше 15 вересня кожного року.

Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає звіт про виконання Державного бюджету України, який разом із висновком Рахункової палати про надходження коштів до Державного бюджету України та їх використання, розглядається на спільному засіданні палат Верховної Ради України, яким вирішується питання про його затвердження. Незатвердження звіту Кабінету Міністрів України про виконання Державного бюджету України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.

Парламентський контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата.

стаття 110

Грошовою одиницею України є гривня.

Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України.

Рада Національного банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Правовий статус Ради Національного банку України визначається законом.

стаття 111

Парламентський контроль за додержанням прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його територіальні представництва у випадках та порядку, передбачених законом, здійснюють представництво інтересів громадянина в судах, ініціюють прийняття загальних та індивідуальних заходів щодо попередження порушень прав людини чи усунення вже виявлених порушень.

 

розділ V. Президент України

 

стаття 112

Президент України – Глава держави. Президент України представляє державу і забезпечує її правонаступництво.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності і безпеки держави, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

стаття 113

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів має право голосу, досяг тридцяти п’яти років, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Президентом України не може бути обраний громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку, або який протягом останніх трьох років перед днем виборів притягувався до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки.

стаття 114

Чергові вибори Президента України проводяться у останню неділю травня п’ятого року повноважень Президента України.

Позачергові вибори Президента України проводяться протягом шістдесяти днів з дня дострокового припинення повноважень Президента України.

Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.

стаття 115

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення на урочистому спільному засіданні палат Верховної Ради України присяги Українському народу:

«Я, волею Українського народу обраний Президентом України, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України та законів, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі».

Президент України, обраний на позачергових виборах, вступає на пост та складає присягу у п’ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

стаття 116

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посади осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, входити до складу керівного органу, наглядової ради чи іншого органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

стаття 117

Президенту України гарантується недоторканність на час перебування на посаді.

Звання Президента України зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

Честь і гідність Президента України охороняються законом.

стаття 118

Президент України:

1)    здійснює керівництво у сферах зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави;

2)    приймає рішення про визнання іноземних держав; укладає міжнародні договори України, уповноважує на укладення міжнародних договорів від імені України;

3)    призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України; приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників інших держав;

4)    є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань;

5)    приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації – з наступним затвердженням цих рішень на спільному засідання палат Верховної Ради України;

6)    приймає рішення про надання військової допомоги іноземним державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань до іноземної держави чи про допуск підрозділів збройних сил іноземних держав на територію України – з наступним затвердженням відповідних рішень Палатою громад;

7)    приймає рішення у разі збройної агресії проти України про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону військових формувань;

8)    призначає всеукраїнський референдум відповідно до статей 78, 79 Конституції України;

9)    може прийняти рішення про дострокове припинення повноважень Палати Партій, Палати громад за наявності підстав та з дотриманням порядку, передбачених цією Конституцією;

10)      зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з питань зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави після консультацій з Прем’єр-міністром України, з наданням вмотивованих пропозицій до цих актів;

11)      призначає на посаду та звільняє з посади Генерального прокурора України за поданням спеціальної комісії;

12)      призначає на посаду та звільняє з посади Головного спеціального прокурора України на підставі висновку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за поданням спеціальної комісії;

13)      призначає на посади та звільняє з посад за згодою Палати громад Голову Служби безпеки України, Голову Служби зовнішньої розвідки України;

14)      приймає рішення про прийняття до громадянства України та про припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

15)      присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги, вищі ранги державних службовців та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

16)      нагороджує державними нагородами;

17)      здійснює помилування;

18)      підписує закони та офіційно їх опубліковує;

19)      має право вето щодо законів (крім законів, прийнятих на всеукраїнському референдумі) з наступним поверненням їх на новий розгляд до Палати партій;

20)      утворює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Президент України здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України.

Президент України не може делегувати свої повноваження іншим органам державної влади чи посадовим особам.

Cтаття 119

Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України, видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України.

стаття 120

Рада національної безпеки України є координаційним органом з питань зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави.

Рада національної безпеки України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сферах зовнішньополітичної діяльності, оборони і безпеки держави.

Головою Ради національної безпеки України є Президент України.

До складу Ради національної безпеки України входять за посадою Прем’єр-міністр України, Міністр закордонних справ України, Міністр оборони України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр юстиції України, Голова Служби безпеки України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Державного бюро розслідувань, а також інші посадові особи, визначені Президентом України.

У засіданнях Ради національної безпеки України можуть брати участь голови палат Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки України вводяться в дію указами Президента України.

Повноваження Ради національної безпеки України визначаються законом.

стаття 121

Президент України здійснює свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.

Повноваження Президента України припиняються достроково в разі:

1)    складення ним своїх повноважень;

2)    неможливості здійснювати свої повноваження за станом здоров’я або з інших причин, які більш як на три місяці унеможливлюють виконання ним своїх повноважень;

3)    набрання законної сили рішенням Верховного Суду України, яким його визнано недієздатним, безвісно відсутнім або оголошено померлим;

4)    усунення з поста в порядку імпічменту;

5)    смерті.

стаття 122

Президент України складає свої повноваження з моменту проголошення ним особисто відповідної заяви на засіданні Палати громад.

стаття 123

Рішення про дострокове припинення повноважень Президента України у зв’язку з неможливістю здійснення ним своїх повноважень за станом здоров’я приймається Палатою громад більшістю від її конституційного складу.

Неможливість здійснення Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я встановлюється Верховним Судом України за зверненням Палати партій і на підставі висновку державної медичної комісії, створеної відповідно до закону.

Рішення про дострокове припинення повноважень Президента України з інших причин, які більш як на три місяці унеможливлюють виконання ним своїх повноважень приймаються на спільному засіданні палат Верховної Ради України не менш як двома третинами голосів від конституційного складу Верховної Ради України на підставі висновку Конституційного Суду України про наявність таких причин.

Рішення про дострокове припинення повноважень Президента України у зв’язку з набранням законної сили рішенням Верховного Суду України, яким його визнано недієздатним, безвісно відсутнім або оголошено померлим приймається Палатою громад більшістю від її конституційного складу.

стаття 124

Президент України може бути усунений з поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним умисного злочину.

Розгляд питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Палати партій.

Для проведення розслідування Палата партій створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, склад і порядок діяльності якої встановлюються законом.

Висновки і пропозиції спеціальної тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Палати партій не пізніш як у двомісячний строк з дня створення спеціальної тимчасової слідчої комісії.

За наявності підстав Палата партій не менш як двома третинами від конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Палатою громад у місячний строк з дня прийняття рішення про звинувачення Президента України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо додержання встановленої цією статтею процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та рішення Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України містять склад умисного злочину.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Палатою громад не менш як двома третинами від її конституційного складу.

стаття 125

У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 121 – 124 Конституції України на період до вступу на пост новообраного Президента України виконання повноважень Президента України, крім передбачених пунктами 2, 3, 9-13,

16, 17, 20 частини першої статті 118 та розділом Х Конституції України, покладається на Голову Палати громад.

 

розділ VI. Кабінет Міністрів України

 

стаття 126

Кабінет Міністрів України – Уряд України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України забезпечує та є відповідальним за здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави на виконання Конституції України та законів, указів Президента України та постанов, прийнятих палатами Верховної Ради України або спільним засіданням палат парламенту України.

стаття 127

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Віце-прем’єр-міністри України, міністри.

Прем’єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої Палатою партій, підписує акти Кабінету Міністрів України.

Міністр здійснює виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та є відповідальним за реалізацію її конкретної частини, забезпечуючи формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері.

стаття 128

Для формування персонального складу Кабінету Міністрів України політична партія, яка за результатами виборів до Палати партій отримала найбільшу кількість депутатських мандатів, впродовж десяти днів з дня складення повноважень Кабінету Міністрів України або його відставки, визначає кандидата на посаду Прем’єр-міністра України.

Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України протягом двадцяти днів вносить на розгляд Палати партій пропозицію щодо персонального складу Кабінету Міністрів України та Програму діяльності Кабінету Міністрів України із зазначенням посад членів Кабінету Міністрів України, відповідальних за виконання її конкретних частин.

Палата партій протягом десяти днів з дня отримання пропозиції щодо персонального складу Кабінету Міністрів України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України розглядає питання про затвердження персонального складу Кабінету Міністрів України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Якщо у встановлений строк Палата партій не затвердила персональний склад Кабінету Міністрів України і Програму

діяльності Кабінету Міністрів України, політична партія, яка за підсумками виборів до Палати партій отримала другу за чисельністю кількість депутатських мандатів, протягом п’яти днів визначає кандидата на пост Прем’єр-міністра України, який у порядку та строки, передбачені частиною другою цієї статті Конституції, вносить пропозицію про персональний склад Кабінету Міністрів України та Програму діяльності Кабінету Міністрів України.

У разі якщо Палата партій протягом десяти днів з дня отримання пропозиції щодо персонального складу Кабінету Міністрів України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України, не прийняла рішення про їх затвердження, Президент України протягом п’яти днів визначає кандидата на посаду Прем’єр-міністра України та доручає йому впродовж двадцяти днів внести до Палати партій пропозицію щодо персонального складу Кабінету Міністрів України та Програму діяльності Кабінету Міністрів України.

У разі якщо Палата партій протягом десяти днів з дня отримання пропозиції щодо персонального складу Кабінету Міністрів України та Програми діяльності Кабінету Міністрів України, не прийняла рішення про їх затвердження, Президент України вирішує питання про дострокове припинення повноважень Палати партій.

стаття 129

Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Палатою партій на її першому засіданні.

Прийняття Палатою партій рішення про недовіру Кабінету Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.

Прем’єр-міністр України має право подати заяву про відставку, яка розглядається Палатою партій.

Прийняття Палатою партій рішення про відставку Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України.

Віце-прем’єр-міністри України, міністри мають право заявити Прем’єр-міністру України про свою відставку. Заява про відставку разом із пропозицією Прем’єр-міністра України щодо призначення нового члена Кабінету Міністрів України розглядається Палатою партій.

Кабінет Міністрів України у разі складення повноважень чи відставки продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття Палатою партій рішення про затвердження нового персонального складу Кабінету Міністрів України та програми його діяльності.

стаття 130

Прем’єр-міністр України, Віце-прем’єр-міністри України, міністри не можуть обіймати посади осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, входити до складу керівного органу, наглядової ради чи іншого органу управління, що має на меті одержання прибутку.

стаття 131

Кабінет Міністрів України:

1)    утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства, інші центральні та територіальні органи центральних органів виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, а також спрямовує і координує діяльність цих органів;

2)    призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України;

3)    скасовує акти міністерств, інших центральних та територіальних органів виконавчої влади відповідно до закону;

4)    призначає та звільняє половину складу Ради Національного банку України;

5)    призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

6)    вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

7)    забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

8)    розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку України, охорони довкілля;

9)    забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону;

10)розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

11)здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

12)організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

13)здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.

стаття 132

Кабінет Міністрів України приймає рішення на засіданнях більшістю від персонального складу шляхом голосування.

Кабінет Міністрів України в межах повноважень видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

Нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законом.

стаття 133

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів виконавчої влади визначаються Конституцією України та законами.

стаття 134.

Для реалізації функцій виконавчої влади в адміністративно-територіальних одиницях, передбачених законом, діють представництва Кабінету Міністрів України, керівники яких призначаються та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, попередньо погодженим із місцевою радою відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на територію якої поширюється компетенції такого представництва Кабінету Міністрів України.

Представництво Кабінету Міністрів України:

1)    забезпечує дотримання органами місцевого самоврядування Конституції і законів України;

2)    контролює виконання органами місцевого самоврядування окремих повноважень органів місцевого самоврядування, які були делеговані їм за їх згодою;

3)    координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади і контролює виконання ними Конституції України, законів України, а також актів Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади.

Правовий статус представництва Кабінету Міністрів України визначається законом.

розділ VІІ. Прокуратура

стаття 135

Прокуратура України становить єдину систему, яка складається з Генеральної прокуратури України, регіональних та місцевих прокуратур.

В Україні діє спеціальна прокуратура, процесуальна діяльність якої є самостійною та незалежною від інших органів прокуратури.

стаття 136

На прокуратуру України покладаються функції:

1)    підтримання державного обвинувачення в суді;

2)    представництво інтересів держави в суді в кримінальному судочинстві у випадках, визначених законом;

3)    нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень;

4)    нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

5)    На прокуратуру України не можуть покладатися функції, не передбачені цією Конституцією.

стаття 137

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України на підставі подання спеціальної комісії, яка складається з Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, Голови Вищої ради юстиції, найстаршого за віком представника громадської правозахисної організації – члена Вищої ради юстиції, Голови Ради прокурорів України, Голови Ради суддів України, Голови Ради адвокатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, найстаршого за віком дійсного члена (академіка) Національної академії правових наук України.

Строк повноважень Генерального прокурора України – сім років.

Одна й та сама особа не може бути Генеральним прокурором України більш як два строки.

Повноваження Генерального прокурора України припиняються у разі:

1)    закінчення строку, на який його призначено;

2)    досягнення шістдесяти п’яти років;

3)    набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким його визнано винним у вчиненні умисного злочину;

4)    набрання законної сили судовим рішенням про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

5)    смерті.

Генеральний прокурор України звільняється з посади у разі:

1)    неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

2)  порушення вимог щодо несумісності;

3)    притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення передбаченого законом дисциплінарного правопорушення несумісного з подальшим перебуванням на посаді;

4)  подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5)   припинення громадянства, набуття громадянства іншої держави чи виїзд на постійне місце проживання за межі України.

стаття 138

Призначення на посаду прокурора та переведення прокурора до органу прокуратури вищого рівня здійснюється на конкурсній основі в порядку, передбаченому законом.

Призначення на посаду прокурора, звільнення з посади прокурора, притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, переведення прокурора до органу прокуратури вищого рівня здійснюються в порядку, передбаченому законом, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, не менше половини складу якої становлять прокурори, обрані прокурорами.

стаття 139

Для вирішення питань внутрішньої діяльності органів прокуратури діє прокурорське самоврядування.

стаття 140

На спеціальну прокуратуру покладаються функції, передбачені статтею 136 цієї Конституції, в частині, що стосується діяльності Державного бюро розслідувань України, які реалізуються у випадках та порядку, встановлених законом.

Спеціальна прокуратура очолюється Головним спеціальним прокурором України, що призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України на підставі висновку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за поданням спеціальної комісії, передбаченої частиною першою статті 137 цієї Конституції.

Строк повноважень Головного спеціального прокурора України – п’ять років.

Одна й та сама особа не може бути Головним спеціальним прокурором України більш як два строки.

Повноваження Головного спеціального прокурора України припиняються та він звільняється з посади з підстав, передбачених відповідно частинами четвертою та п’ятою статті 137 цієї Конституції.

Структура спеціальної прокуратури, особливості призначення на посаду спеціальних прокурорів, діяльності спеціальних прокурорів, порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади спеціальних прокурорів, а також інші особливості їх статусу встановлюються законом.

 

стаття 141

Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

розділ VIII. Правосуддя

стаття 142

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних у випадках, передбачених законом.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Судове рішення може бути скасоване або змінене лише судом у порядку та на підставах, передбачених законом.

стаття 143

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та інстанційності.

У системі судів загальної юрисдикції діють Верховний Суд України, апеляційні та місцеві суди.

Утворення, реорганізація чи ліквідація судів загальної юрисдикції, а також визначення їх мережі здійснюється законом, проект якого вноситься Президентом України на підставі та відповідно до подання Державної судової адміністрації України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції та судом касаційної інстанції є Верховний Суд України, який у встановленому законом порядку забезпечує однакове застосування норм законодавства України всіма судами загальної юрисдикції, а також здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд України забезпечує апеляційний перегляд судових рішень, ухвалених апеляційним судом як судом першої інстанції.

Апеляційний суд забезпечує апеляційний перегляд судових рішень, ухвалених місцевим судом. Апеляційний суд може розглядати справи як суд першої інстанції лише у випадках, передбачених законом.

Місцевий суд як суд першої інстанції здійснює розгляд всіх категорій справ, які належать до юрисдикції судів.

Суд загальної юрисдикції не може виконувати функції різних інстанцій щодо розгляду однієї і тієї ж справи.

У судах загальної юрисдикції у порядку, передбаченому законом, запроваджується спеціалізація суддів щодо розгляду окремих категорій справ.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським Статутом Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року.

стаття 144

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється і за такі дії винні особи притягуються до юридичної відповідальності, передбаченої законом. Ніхто не вправі вимагати від судді звіту по конкретній справі.

Суддя за дії чи бездіяльність, пов’язані із здійсненням правосуддя, не може бути без згоди Вищої ради юстиції затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Підстави та порядок надання чи відмови у наданні Вищою радою юстиції згоди на затримання чи арешт судді визначаються законом.

Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України.

Суддя звільняється з посади органом, що його призначив, у разі:

1)    подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

2)    неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

3)    порушення суддею вимог щодо несумісності;

4)    притягнення його до дисциплінарної відповідальності

5)    за вчинення передбаченого законом дисциплінарного правопорушення, несумісного з подальшим перебуванням судді на посаді;

6)    набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким його визнано винним у вчиненні умисного злочину;

7)    припинення його громадянства, набуття громадянства іншої держави або виїзду на постійне проживання за межі України;

8)    ненадання суддею згоди на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду загальної юрисдикції, в якому він займає посаду.

Повноваження судді припиняються у разі:

1)    смерті судді;

2)    досягнення суддею шістдесяти п’яти років;

3)    набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

4)    набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним.

Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються також у разі закінчення строку, на який його призначено, але не раніше дня набуття повноважень судді Конституційного Суду України особою, яка призначена замість нього.

Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.

стаття 145

Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

На посаду судді може бути призначений Вищою радою юстиції громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як п’ять років, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Добір кандидатів на посаду судді здійснюється Вищою радою юстиції на конкурсній основі в порядку, встановленому законом.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом.

Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку, встановленому законом.

стаття 146

Призначення на посаду судді суду загальної юрисдикції здійснюється безстроково Вищою радою юстиції.

Переведення судді до іншого суду загальної юрисдикції здійснюється Вищою радою юстиції. Переведення судді до іншого суду здійснюється лише за його згодою, у тому числі й у випадках ліквідації чи реорганізації суду загальної юрисдикції, в якому він займає посаду. Переведення судді до суду вищої інстанції здійснюється лише на конкурсній основі в порядку, визначеному законом.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.

стаття 147

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1)    законність;

2)    рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3)    забезпечення доведеності вини;

4)    змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5)    підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6)    забезпечення обвинуваченому права на захист;

7)    гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8)    забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, у яких касаційне оскарження рішення суду не допускається;

9)    обов’язковість рішень суду;

10)      розумність строків, а також закріплення у законі заходів, які у випадку порушення цих строків забезпечують прискорення здійснення судочинства або виплату компенсації;

11)      автоматизований розподіл справ між суддями;

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

Держава сприяє спрощенню порядку здійснення судочинства та його уніфікації, крім передбачених законом випадків, обумовлених специфікою окремих категорій справ.

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності, передбаченої законом.

стаття 148

Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України видатки на утримання судів визначаються окремо для кожного суду.

Для забезпечення врахування потреб судів Державна судова адміністрація України бере участь у розробці проекту закону про Державний бюджет України. Державна судова адміністрація України при здійсненні своїх повноважень підконтрольна і підзвітна з’їзду суддів України, який призначає на посаду і звільняє з посади голову цього органу.

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України, скликання якого проводиться у встановленому законом порядку на засадах відкритого та самостійного обрання суддями кожного суду загальної юрисдикції своїх представників для участі в його роботі.

Збори суддів суду загальної юрисдикції вирішують питання призначення на посаду та звільнення з посади голови відповідного суду та його заступників. Порядок та підстави реалізації зборами суддів цих повноважень визначаються законом.

стаття 149

В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить:

1)    здійснення конкурсного добору кандидатів на посаду судді та призначення суддів на посади;

2)    переведення суддів;

3)    здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів;

4)    прийняття рішення стосовно порушення суддею вимог несумісності;

5)    надання згоди на затримання чи арешт судді за протиправні дії чи бездіяльність, пов’язані із здійсненням правосуддя;

6)    звільнення суддів з посад.

Рішення Вищої ради юстиції з питань, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті приймаються шляхом таємного голосування.

Вища рада юстиції складається з п’ятнадцяти членів. З’їзд суддів України обирає до Вищої ради юстиції вісім членів, забезпечуючи при цьому представництво суддів судів загальної юрисдикції різних інстанцій. З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів, юридичних наукових установ і правозахисних громадських організацій обирає до Вищої ради юстиції сім членів, три з яких є представниками правозахисних громадських організацій.

Члени Вищої ради юстиції обираються строком на п’ять років. Особа не може бути обрана до складу Вищої ради юстиції більш ніж два рази. Обрання особи до складу Вищої ради юстиції здійснюється шляхом таємного голосування.

Вимоги до особи, яка може бути обрана членом Вищої ради юстиції, встановлюються законом.

Члени Вищої ради юстиції здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть обіймати будь-які інші оплачувані посади, займатися будь-якою діяльністю, яка має на меті отримання прибутку (крім наукової, викладацької та творчої діяльності), а також займатися іншою діяльністю, яка визначена законом як несумісна з посадою члена Вищої ради юстиції.

За членами Вищої ради юстиції, обраними з’їздом суддів України, на час здійснення повноважень зберігається статус судді та місце роботи, однак вони не вправі здійснювати правосуддя.

 

розділ IX. Адміністративно-територіальний устрій України

 

стаття 150.

Адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, децентралізації у здійсненні влади, економічної самостійності і стійкого розвитку адміністративно-територіальних одиниць, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

стаття 151.

Систему адміністративно-територіального устрою України складають:

1)    регіони, в тому числі регіони, які відповідно до цієї Конституції мають автономний статус;

2)    райони;

3)    громади

Порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж, найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів визначаються Конституцією України і законом.

 

розділ XI. Місцеве самоврядування

 

стаття 155

Місцеве самоврядування є правом і спроможністю жителів громади самостійно вирішувати питання місцевого значення, діючи при цьому з дотриманням Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється жителями громади в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, шляхом проведення місцевих виборів, місцевого референдуму та інших форм безпосередньої демократії, так і через органи місцевого самоврядування.

Органами місцевого самоврядування громади є голова громади, рада громади і виконавчий комітет цієї ради.

Органами, місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси громад є районні ради і регіональні збори та їх виконавчі комітети.

Питання управління районами у містах, а також створення, реорганізації і ліквідації районів у містах відноситься до компетенції ради відповідної громади, до складу якої входить таке місто.

Особливості організації місцевого самоврядування у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Ради громад можуть з ініціативи жителів громади створювати органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною компетенції своїх виконавчих комітетів, а також фінансами і майном.

стаття 156

До складу ради громади входять депутати, які обираються жителями громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

Строк повноважень місцевих рад (ради громади, районної ради, регіональних зборів), депутати яких обрані на чергових виборах становить чотири роки. Припинення повноважень місцевих рад має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Жителі громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування голову громади, який очолює її виконавчий комітет.

Строк повноважень голови громади, обраного на чергових виборах становить чотири роки.

Депутатом ради громади, головою громади може бути обраний громадянин України, який є жителем відповідної громади не менше одного року, має право голосу і досяг на день виборів двадцяти п’яти років.

До складу районної ради входять депутати, які обираються від кожної громади району її жителями на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Кількість депутатів, які обираються від кожної громади до районної ради визначається Центральною виборчою комісією, виходячи із кількості жителів відповідної громади.

До складу регіональних зборів входять депутати, які обираються кожною районною радою більшістю від її загального складу. Кількість депутатів, які обираються кожною з районних радо до регіональних зборів визначається Центральною виборчою комісією, виходячи із кількості жителів відповідного району.

Районна рада вправі відкликати обраного нею депутата регіональних зборів з підстав і в порядку, встановлених законом, за умови, що районна рада одночасно обирає іншого депутата регіональних зборів замість особи, яка відкликається;

Депутатом районної ради, регіональних зборів може бути обраний громадяни України, який має право голосу і досяг на день виборів двадцяти п’яти років. Депутат районної ради також має проживати на території громади від якої він обирається до складу районної ради не менше трьох років.

Не може бути обраний головою громади, депутатом місцевої ради громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку, або який протягом останніх трьох років перед днем виборів притягувався до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

Голова районної ради, голова регіональних зборів обираються відповідною радою та очолюють її виконавчий комітет.

Виконавчий комітет місцевої ради обирається відповідною місцевою радою, підконтрольний і підзвітний такій раді.

Чергові вибори голови громади, депутатів рад громад, депутатів районних рад проводяться в останню неділю жовтня четвертого року повноважень відповідного голови чи ради, обраних на чергових виборах.

Чергові вибори депутатів регіональних зборів проводяться районними радами протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття першого засідання районної ради, обраної на чергових виборах.

Позачергові вибори місцевих рад, а також голів громад проводяться у період шістдесяти днів з дня достроково припинення їх повноважень.

Статус голів громад, депутатів місцевих рад, їх повноваження, а також інші питання організації, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

стаття 157

Жителі громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади відповідно до закону затверджують статут громади, управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують місцеві бюджети і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки, збори, обов’язкові платежі; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують у межах закону інші питання місцевого значення, які не вилучені із сфери їх компетенції і вирішення яких не покладено на орган місцевого самоврядування вищого рівня.

Жителі громад безпосередньо або через органи місцевого самоврядування для ефективного вирішення питань місцевого значення можуть приймати у межах своєї компетенції спільні рішення.

Жителі громади вправі у порядку, встановленому законом, ініціювати прийняття, зміну чи скасування нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, а також ініціювати розгляд інших питань, які належать до компетенції відповідного органу місцевого самоврядування. Відповідні ініціативи жителів громади підлягають розгляду у першочерговому порядку.

стаття 158

Районні ради, регіональні збори затверджують відповідно районний, регіональний бюджет, районні, регіональні програми соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля та контролює їх виконання; здійснюють відповідно до закону управління об’єктами спільної власності громад; вирішують відповідно до закону питання щодо використання природних ресурсів місцевого значення; приймають рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; вирішують питання розвитку закладів освіти, культури, охорони здоров’я; приймають яким його визнано винним у вчиненні умисного злочину рішення щодо забезпечення охорони правопорядку та громадської безпеки; ініціюють введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації у відповідних місцевостях; вирішують інші питання, віднесені законами до її повноважень.

Районні ради, регіональні збори також здійснюють повноваження, передані їм за договором місцевими радами в порядку, передбаченому законом.

стаття 159

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є нерухоме і рухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у комунальній власності.

Обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування повинен відповідати повноваженням, передбаченим Конституцією і законами.

Зміна повноважень органів місцевого самоврядування допускається лише одночасно з відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів, необхідних для їх реалізації.

Громади можуть об’єднувати на договірних засадах об’єкти комунальної власності, а також фінансові та інші ресурси для виконання спільних проектів або для спільного фінансування, утримання підприємств, організацій і установ, що є в комунальній власності, створювати для цього відповідні органи і служби.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень державних органів, компенсуються державою.

Органи місцевого самоврядування щорічно звітують перед громадянами про обсяг доходів і видатків бюджетів місцевого самоврядування у порядку, встановленому законом.

стаття 160

Органи місцевого самоврядування мають право взаємодіяти при здійсненні повноважень, створювати на добровільних засадах для виконання спільних завдань об’єднання органів місцевого самоврядування, статус яких визначається законом.

Органи місцевого самоврядування мають право на умовах, передбачених законом, здійснювати транскордонне співробітництво з органами місцевого самоврядування інших держав.

стаття 161

Органам місцевого самоврядування за їх згодою можуть бути делеговані відповідно до закону окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих делегованих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету в установленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, зборів, обов’язкових платежів, передає з цією метою органам місцевого самоврядування об’єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади підконтрольні в межах, визначених законом, представництвам Кабінету Міністрів України.

стаття 162

Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень приймають акти, які є обов’язковими до виконання у відповідних адміністративно-територіальних одиницях.

Акти органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені до суду.

Законом передбачається порядок добровільного усунення органами місцевого самоврядування виявлених порушень Конституції і законів України за пропозицією представництва Кабінету Міністрів України.

Тимчасове призупинення актів органів місцевого самоврядування здійснюється виключно судом, крім випадків, якщо акт органу місцевого самоврядування створює загрозу для незалежності України, її суверенітету, територіальної цілісності та безпеки – у цьому разі допускається тимчасове призупинення дії акту за рішенням керівника представництва Кабінету Міністрів України з обов’язковим зверненням до суду не пізніше наступного дня.

Якщо суд за результатами розгляду встановить, що тимчасове призупинення акту органу місцевого самоврядування було здійснено за відсутності підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті Конституції, такий висновок є підставою для дострокового припинення повноважень керівника представництва Кабінету Міністрів України та притягнення його до відповідальності, передбаченої законом.

За поданням представництва Кабінету Міністрів України у разі грубого порушення актом органу місцевого самоврядування Конституції або законів України, яке встановлено відповідно рішенням Конституційного Суду України чи суду, Кабінет Міністрів України звертається до Палати громад щодо дострокового припинення повноважень органу місцевого самоврядування.

Якщо Палата громад прийняла рішення про дострокове припинення повноважень органу місцевого самоврядування, вона одночасно призначає позачергові вибори відповідного органу місцевого самоврядування. Повноваження відповідного органу місцевого самоврядування припиняються з дня прийняття Палатою громад такого рішення.

Палата громад для забезпечення інтересів жителів громади або спільних інтересів громад району, якщо повноваження відповідно ради громади чи районної ради були достроково припинені, може прийняти рішення, що повноваження такої ради, крім заборонених законом, можуть реалізовуватися відповідно районною радою чи регіональними зборами на період до початку роботи нового складу такої ради, обраного на позачергових виборах.

 

розділ XII. Конституційний Суд України

 

стаття …

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

стаття …

Конституційний Суд України складається з двадцяти чотирьох суддів Конституційного Суду України.

Президент України та з’їзд суддів України та кожна з палат Верховної Ради України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев’ять років без права бути призначеним на повторний строк.

 

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

стаття …

На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 144 цієї Конституції, та вимоги щодо несумісності, визначені в частині другій статті 145 цієї Конституції.

стаття …

До повноважень Конституційного Суду України належить:

1)    вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):

законів та інших правових актів Верховної Ради України;

актів Президента України;

актів Кабінету Міністрів України;

правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п’яти депутатів Палати партій чи Палати громад; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим, регіональних зборів;

2)    офіційне тлумачення Конституції України та законів України;

3)    розгляд конституційної скарги громадян і юридичних осіб на судові рішення, якщо особа вважає, що таким судовим рішенням порушуються її конституційні права і свободи, а також за умови, що вона вичерпала всі інші національні засоби оскарження такого судового рішення. Порядок подання і розгляду конституційної скарги встановлюється законом.

З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

стаття …

Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Палати партій для надання згоди на їх обов’язковість.

За звернення Президента України Конституційний Суд України надає висновок про відповідність Конституції України прийнятих, але ще не підписаних законів, перевіряючи чи відповідає такий закон або окремі його положення Конституції України і чи не була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, прийняття, схвалення і передання на підпис Президенту України.

За зверненням Палати громад Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, а також дає висновок про наявність інших причин, які більш як на три місяці унеможливлюють виконання Президентом України своїх повноважень.

За зверненням керівника представництва Кабінету Міністрів України Конституційний Суд України надає висновок про невідповідність Конституції України акту органу місцевого самоврядування, а також встановлює чи є таке порушення грубим і достатнім для можливості ініціювати питання про дострокове припинення повноважень відповідного органу місцевого самоврядування.

стаття …

Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, прийняття, схвалення, передання на підпис, підписання або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Якщо Конституційний Суд України за результатами розгляду питань, які належать до його повноважень вставив наявність прогалин у законах України, що не дозволяють реалізувати норми Конституції України, Президент України протягом одного місяця повинен подати до Палати партій законопроект, який спрямований на їх усунення.

Рішення Конституційного Суду України, прийняте за результатами розгляду конституційної скарги, яким встановлено порушення конституційних прав і свобод громадянина або юридичної особи, є підставою для перегляду судового рішення у встановленому законом порядку.

стаття …

Конституційний Суд України приймає рішення і надає висновки, з питань, які належать до його повноважень у строк, який не перевищує трьох місяців з дня отримання відповідного конституційного звернення, подання чи скарги, якщо інший строк не передбачений цією Конституцією.

Конституційний Суд України здійснює розгляд питань, віднесених до його повноважень всім складом або колегіями у складі 6 суддів.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначаються законом.

 

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------