27 листопада директор Інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв був гостем в студії каналу "112 Україна". Відео можна подивbтися за посиланням.  Першим обговорювалося питання щодо перспектив зустрічі міністрів зовнішніх справ країн нормандської четвіркі 29 листопада – чому й досі немає «дорожньої карти» врегулювання на Донбасі. Чому затягується процес?

«Це можна називати і затягуванням, але лише для тих, хто дивиться ззовні. Для учасників – це політика». Для Германії, для Франції, які багато зробили, навіть жертвуючи своєю репутацією, щоб забезпечити та підтримати мирний процес в Україні це ляпас, оскільки їх лідери йдуть на парламентські та президентські вибори, не як переможці та автори миру в Європі. Для офіційного Києва затягування, це тактика, яка здається розумною та вигідною – збереження статус-кво в зоні АТО, неможливість діалогу, підготовка переговорів щодо Донбасу, який не повертається. «Я це називаю політикою «малої України»», відповів А.Єрмолаєв.

Добровільна відставка Леоніда Кучми як представника України на перемовинах у Мінську – це, по суті, ультиматум президенту Порошенко, що в подальшому відповідальність має нести він. Багатьом учасникам переговорів вже стало зрозуміло, що законодавча та виконавча влада в Україні на збирається реалізовувати політику миру на практиці. «Запамятайте мої слова – за кілька місяців багато учасників Мінської групи почнуть говорити по-іншому – і Роман Безсмертний, який вже вийшов з неї, і Леонід Кучма, який виходить, і Євген Марчук, який, я думаю, теж скоро вийде. Вони заговорять по-іншому – про зворотній бік переговорів, про тиск з боку Києва, про «фасадність» перемовин… І тоді у нас виникнуть питання зовсім до інших людей».

«Ми вже неодноразово говорили про те, якими мають бути кроки української влади, щоб перетворити Мінськ із фарсу на дієвий формат: треба повисити його статус – там має бути представлений президент, голова уряду та законодавців. Треба поєднати мінський формат з нормандським. Це «домашнє завдання», яке мала виконати лише Україна. Однак нинішня влада не зацікавлена у вирішенні конфлікту.

Тим часом, на Донбасі йдуть незворотні процеси, конфлікт триває вже три роки, і там почала формуватися нова ідентичність, з’явилися свої герої, навіть пам'ятники. У нас вже немає спільного національного життя, тому постає питання – як налагодити національний діалог, якою мовою розмовляти? За останні 25 років Україна перетворилася із громадянського суспільства на «спів-суспільство», "со-общество". Те, що відбувається в країні, це генезис нової нації. Тому ми маємо вирішити зовсім іншу проблему – «збирання земель», а не їх «повернення», підкреслив А.Єрмолаєв, адже їх збирали, зміцнюючи державу, ще Володимир Великий і Ярослав Мудрий.