Відновлення України в кордонах 1991 року є реальним - В.Романова

< Назад до записів

Нинішній етап державотворення потребує консолідації зусиль парламентських політичних партій для вироблення спільних послідовних кроків по виходу з конфлікту. Таку думку головний експерт Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Валентина Романова висловила у своєму відеоблозі, презентуючи свою статтю «Українська утопія 25+», що увійшла до збірки Інституту «Україна: національний транзит». На її думку, за умови консолідації політичних сил відновлення країни в кордонах 1991 року є реальним.

 «Сьогодні  йдеться про те, у який спосіб «зшивати» країну, яка потерпає від викликів територіальній цілісності. Можливо, те, що сьогодні здається утопічним для одних політичних сил, наприклад, відновлення країни в державних кордонах зразка 1991-го року, не є утопією для політичних сил, які сповідують інші підходи. Основне, щоб утопією не стала здатність політичних сил – насамперед, парламентських політичних партій – до консолідації своїх зусиль задля досягнення спільних цілей розвитку у рамках українського національного проекту», – сказала В. Романова.

За її словами, експерти часто говорять про партійну конкуренцію, акцентуючи на тому, що роз'єднує політичні партії і задає вектор політичної боротьби. Це абсолютно слушно з точки зору політології. «Водночас сьогодні варто звернути увагу на те, що формулює підвалини для спільних підходів ідеологічно-відмінних політичних партій щодо організації країни по лінії центр – регіони», – зазначила головний експерт Інституту «Нова Україна».

Як приклад вона навела досвід об’єднання зусиль різних політичних сил під час ухвалення Конституції 1996-го року. «Тоді націонал-демократичні партії, з одного боку, і президент Леонід Кучма, з іншого боку, знайшли аргументи для узгодження відносин по лінії центр — регіони. Елементом децентралізації влади стали повноваження органів місцевого самоврядування, які залишилися на місцях, а механізмом інституційної централізації стали функції новостворених місцевих державних адміністрацій», – зазначила В. Романова.

Вона нагадала, що у ті часи націонал-демократичні партії прагнули використовувати інструменти інституційної централізації для державо- і націєтворення. «Тоді як Президент Л.Кучма прийшов до влади як представник регіоналістичної політичної партії. Чому ж націонал-демократичні партії і президент об'єднали свої зусилля? Відповідь проста – вони консолідували політичну волю задля досягнення пріоритетних на той час цілей державо- та націєтворення; одним з інструментів досягнення цих цілей стала інституційна централізація», – наголосила вона.

За словами В. Романової, сьогодні Україна знаходиться на іншому етапі націє-і  державотворення. Актуальною українською дійсністю стала інституційна децентралізація. Водночас виклики, які постали перед ключовими політичними партіями, є не менш значущими. Відповіді на такі виклики передбачають консолідацію зусиль ключових політичних партій задля балансу сил по лінії центр-регіони у рамках спільного національного проекту Української держави.


Блоги

Публікації

X
X

Партнери