21 березня директор Інституту стратегічних досліджень А.Єрмолаєв приймав участь у ефірі телеканалу "112 Украина".  Відеозапис можна подивитися за цим лінком.

Розмова торкнулася недавніх заяв президента Білорусі О.Лукашенка щодо затримання бойовиків. На думку А.Єрмолаєва, конфлікт на Донбасі давно став інтернаціональним, і для вирішення конфлікта його, в першу чергу, необхідно деінтернаціоналізувати. Якби учасники переговорів у Мінську мали бажання вирішити цю проблему, то вже завтра зросла б і довіра між ними, та й сам процес зрушив би з місця.

Взагалі білоруське керівництво зараз стало проблемою для Росії. Білорусь в умовах санкцій проти Росії, та російських проти Європи, Білорусь стала «хабом», перевалочною базою для товарів з Європи.«Росcія активно користується кризою в Білорусі, в умовах різкого обмеження допомоги та тиску на Лукашенка. У Росії зараз йде активній пошук інтеграційних форм майбутнього, щоб легалізувати стосунки с невизнаними республіками – Абхазії, Придністровя та ЛНР/ДНР».  

Обговорювалися також і заяви віце-премьєра Угорщини Ж.Шемєна щодо необхідності захисту угорської меншини в Україні. На думку А.Єрмолаєва, проблема не в угорському націоналізмі, а у вразливості України, яка не може вирішити внутрішні проблеми. « У нас – справжній, програмний націонал-соціалізм, навіть маніфести вже є. Це – серйозна політична сила, навіть доктринальна оформлена». Її поява – це добра підмога всім зовнішнім націоналізмам, оскільки на перший план виходять етнічні питання, тоді ї зовнішні сили починають використовувати цю обставину, «захищати своїх».

Угорські націоналісти й слова б не казали, якби в Україні було добре розвинуте громадянське, толерантне суспільство, але коли в країні йде сегрегація по етнічній, мовній ознаці, то й зовнішні націоналісти звертають на це увагу та й використовують для власної користі. «Я впевнений, що більша частина наших співгромадян угорського походження знають українську мову, як мінімум – її непогано розуміють». Але якщо Угорщина виявилася більш ефективною країною, більш заможною, краще захищає соціальні та економічні права своїх громадян, то і її мова стає для них ближчою, ніж українська. «Якщо ми будемо захищати лише землю та мову, але забувати про живих людей, то ми будемо відштовхувати цих людей». В цьому і є недолугість нинішньої культурної політики. «Не території треба захищати, а внутрішню єдність багатомовної, поліетнічної країни».  

Головним же антидотом, «протиотрутою» націоналізму є проведення толерантної, громадянської політики, і задля цього треба вміти зробити те, що нинішнім українським політикам поки що не вдається: побачити майбутнє - мир за обрієм війни, наголосив А.Єрмолаєв.