< Назад до записів

21 вересня партнер Інституту стратегічних досліджень - Центр соціальних досліджень "Софія" провели спільну пресс-конференцію, на якій було представлено результати соціологічного опитування. Опитування населення було проведено з 4 по 13 вересня 2017 року провів  у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що контролюється офіційною владою України, у Криму опитування не проводилося. Всього було опитано 2111 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому).

Коментуючи результати опитування директор Інституту, А.Єрмолаєв зауважив, що незважаючи на те, що показники недовіри суспільства до влади дуже високі, суспільство не готове до активних дій. Україна вже втретє робить «петлю», тобто після періоду громадської активності відбувається реставрація режиму та посилення реакції. Громадський актив частково став частиною режиму, а інша його частина послаблена та пасивна. Тим часом в країні зростає небезпека регіонального сепаратизму, який влада подає як процес децентралізації.

А.Єрмолаєв наголосив також, що сьогодні перед Україною стоять три виклики. Перший виклик – це змова місцевих еліт в умовах пасивного та слабкого громадського активу. Другий – роз'єднаність політичних сил. В країні формується три політичних полюси, між якими, як у Бермудському трикутнику, гинуть всі конструктивні політичні можливості, тому поява М.Саакашвілі, та зростання соціал-популізму, це негативне явище. Третій полюс – це політичний центр, але зараз він є найбільш роз'єднаним. Інша, більш небезпечна і цілком реальна загроза - зростання націонал-популізму та формування націоналістичного альянсу. В такий ситуації виборцям важко орієнтуватися, і ще важче – наважитися на активні дії. Щодо врегулювання конфлікту на Донбасі – найближчим часом ситуація, скоріше за все, залишиться невирішеною, оскільки основні міжнародні гравці не бажають робити активних дій. Питання щодо того, яка з політичних сил візьметься за налагоджування внутрішнього, національного діалогу в Україні, залишається відкритим.

 

Основні результати опитування

(повні формулювання питань та одномірні розподіли

відповідей на питання див. у кінці  прес-релізу)

 Загальна оцінка ситуації в країні

 Українські громадяни переважно негативно сприймають розвиток ситуації в країні. Більшість (62,3%) опитаних з тою чи іншою впевненістю вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямі. Набагато менше (19,8%) тих, хто дотримується точки зору, що справи йдуть «однозначно» у правильному напрямі або «скоріше» у правильному напрямі. (Вважають, що справи йдуть і в правильному, і в неправильному напрямі – 12,8%. Не визначилися з відповіддю – 5,1% опитаних).

 Припинення війни і встановлення миру на Донбасі українські громадяни сприймають як найбільш нагальне питання сьогодення.  Респондентів запитали, які завдання, на їх погляд, слід вирішувати в першу чергу (потрібно було вказати три варіанти відповіді). Найчастіше респонденти вказували такі:

·         Врегулювання конфлікту на Донбасі (вказали 59,1% опитаних);

·         Боротьба з корупцією (41,5%);

·         Зниження тарифів на житлово-комунальні послуги (36,1%);

·         Зниження цін на продукти і споживчі товари (30,6%).

На думку опитаних, актуальними завданнями також є збільшення пенсій (22,9%) та боротьба з безробіттям (20,3%).

 Життя у злиднях

За останні три роки відбулося безпрецедентне зубожіння населення. Серед опитаних громадян 30,0% вказали, що коштів їм вистачає тільки на продукти харчування, а для 8,8% респондентів грошей не вистачає навіть на їжу. Значній частині населення (41,2% опитаних) доходів вистачає лише на харчування та на придбання елементарних недорогих товарів. Чимало респондентів (16,4%) вказали, що коштів їм «вистачає на життя», однак придбання товарів тривалого користування, таких як меблі, холодильник у них вже викликає труднощі. До категорії «забезпечених» можна віднести лише 1,8% опитаних.

 Життя в умовах несвободи

Для більшості громадян сучасна Україна не є толерантним суспільством, де можна відкрито висловлювати свої погляди.Багато хто (21,4% опитаних) вважає, що сьогодні в Україні право на свободу вираження своїх поглядів обмежується, що влада переслідує інакомислячих. Значна частина (38,0%) респондентів дотримується думки, що хоча свобода слова є, люди побоюються відкрито висловлювати свої політичні погляди, не бажаючи конфліктувати з представниками інших поглядів.Тільки третина (35,0%) опитаних вважає, що сьогодні в Україні можна вільно, без побоювань висловлювати будь-яку думку.(Не визначилися з відповіддю – 5,6%).     

 Оцінка діяльності влади

 Населення вкрай невдоволене тим, як працює керівництво країни. Три чверті (74,6%) опитаних тою чи іншою мірою не схвалюють роботу Петра Порошенка на посаді Президента України. Позитивно оцінюють роботу Порошенка («повністю схвалюють» або «скоріше схвалюють») 21,5% респондентів, причому «повністю схвалює» – лише 3,4%. (Не визначилися з відповіддю – 3,9% опитаних).

  Так само критично сприймається діяльність Прем’єр-міністра. Роботу Володимира Гройсмана «категорично не схвалює» або «скоріше не схвалює» переважна більшість опитаних – 74,2%. Причому майже половина (45,7%) респондентів «категорично не схвалює» роботу глави уряду. Частка позитивних оцінок становить 20,8%. (Не визначилися з відповіддю – 5,0% опитаних).

 Роботу Голови Верховної Ради Андрія Парубія «категорично не схвалює» або «скоріше не схвалює» 74,2% опитаних. З них «категорично не схвалює» роботу спікера – 49,3% респондентів.

Шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі

 Українське суспільство у своїй більшості не приймає шлях силового розв’язання конфлікту на Донбасі. Дві третини (68,3%) опитаних негативно ставиться до можливості  проведення активних бойових дій (наступу) з метою повернення ОРДЛО під контроль України. Силовий шлях підтримує 22,7% респондентів. (Не визначилися з відповіддю – 9,0% опитаних).

 Серед можливих шляхів мирного врегулювання конфлікту на Донбасі більшість українських громадян підтримує інтеграцію ОРДЛО в Україну на тих чи інших умовах. Значна частина опитаних (38,2%) вважає, що території ДНР та ЛНР мають стати частиною Донецької і Луганської областей, як це було до 2014 року. Чимало (18,3%) респондентів дотримується точки зору, що території ДНР і ЛНР мають отримати особливий статус і певну автономію, але залишитися у складі України. У меншості ті, хто пропонує «відгородитися» від ДНР-ЛНР, офіційно визнати їхню незалежність або «віддати» їх Росії.

Особливу позицію посіли 12,7% опитаних, які вважають доцільним провести референдум під контролем міжнародних спостерігачів, щоби жителі ОРДЛО самі вирішили свою долю.

 Електоральні орієнтації

 Переважна більшість українських громадян демонструє готовність брати участь у голосуванні, у разі проведення парламентських виборів. Зокрема, 36,4% респондентів вказали, що «обов'язково будуть голосувати». Крім того, 34,5% опитаних зазначили, що «точно не впевнені, але скоріше будуть голосувати».

 Якби на момент опитування відбувалися парламентські вибори (голосування за партійними списками), то найкращі шанси подолати 5-відсотковий бар’єр мали б           ВО «Батьківщина», «Опозиційний блок», Блок Петра Порошенка «Солідарність», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Партія «За Життя», партія «Громадянська позиція», а також ВО «Свобода».

 Серед респондентів, які братимуть участь у виборах, мають намір проголосувати…

·         за «Батьківщину» – 12,0% респондентів,

·         за «Опозиційний блок» – 11,2%,

·         за БПП «Солідарність» – 10,5%,

·         за «Самопоміч» – 7,1%,

·         за Радикальну партію Олега Ляшка – 6,4%,

·         за Партію «За Життя» – 5,9%,

·         за партію «Громадянська позиція» – 5,3%,

·         за партію «Свобода» –  4,6%.

Непогані шанси подолати 5-відсотковий бар’єр також має партія «Рух нових сил», яку очолює Міхеіл Саакашвілі. На момент опитування за цю партію планували проголосувати 3,6% респондентів (серед тих, хто братиме участь у виборах). Є підстави очікувати, що рейтинг цієї партії найближчим часом зростатиме. Інші партії мають менше 2,0% прихильників (в кожному окремому випадку).

Якби на момент опитування відбувалися президентські вибори, то найкращі шанси вийти до другого туру мали б Юлія Тимошенко, Петро Порошенко та Юрій Бойко.

Серед респондентів, які братимуть участь у виборах, мають намір проголосувати…

·         за Ю.Тимошенко - 13,5%,

·         за П.Порошенка - 12,8%,

·         за Ю.Бойка - 11,2%.

Рівень електоральної підтримки інших кандидатів складає менше 7,0% в кожному окремому випадку.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Повний зміст прес-релізу - в PDF-файлі, що додається.