Презентація дослідження «Українська перспектива та міжнародний досвід розвитку комунальної економіки».
31 січня 2018 в агенції «Українські новини» пройшла прес-конференція Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна», на якій було представлено дослідження «Українська перспектива та міжнародний досвід розвитку комунальної економіки».
Виступаючи на прес-конференції, директор Інституту, А.Єрмолаєв зазначив, що головний посил доповіді – розкрити нові підходи, нові можливості розвитку територіальних громад, те, як можна використовувати досвід та саму ідеологію комунального руху в Європі. На сьогодні, напрямок, пов'язаний з посиленням ролі і суб'ектності містян, жителів об’єднаних громад, переважно в ідеї так званого публічно-приватного партнерства – це нова рамка, яка активно розвивається і підхоплена в багатьох країнах Європи як нова модель організації економічної діяльності як на національному, так і на територіальному рівні. Вона передбачає, в першу чергу, нові форми взаємодії власників, підприємництва, громадянського сектора, держави та місцевої влади. Найбільш ласі шматки власності та промисловості на містах давно приватизовані, тому в Україні існує загроза перетворення, місцевого самоврядування на бюрократично-поміщицьку владу, що може привести до нових криз та появи нових депресивних територій.
Експерт Інституту, Валентина Романова окреслила загальносвітовий контекст розвитку приватно-публічного партнерства (ППП). Останніми роками воно потрапило в фокус уваги ООН, що відображено в такому програмному документі, як «Порядок денний щодо сталого розвитку до 2030 року». Звернули увагу на публічно-приватне партнерство також МВФ, Світовий Банк, Азійський банк розвитку., а також уряди таких розвинутих країн як Велика Британія, Франція, Німеччина. Міжнародні фінансові інституції прийняли рішення надавати фінансування довгострокових проектів, що реалізуються у формі ППП. Лідером є Великобританія, у якій особливо популярними стали проекти щодо розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури. У Канаді популярні проекти щодо розвитку транспорту, енергетики, водопостачання та туризму. У Нідерландах – проекти забезпечення житлом незахищених верств населення. Перед Україної сьогодні величезне вікно можливостей відкрите завдяки Европейської економічної комісії ООН, яка заохочує країни світу використовувати ППП для розвитку територій.
Про можливості використання приватно-публічного партнерства в Україні розповів Вадим Ємець, експерт Інституту «Нова Україна». Чому це питання актуалізовалося саме зараз? По-перше, завершено перший етап бюджетної реформи, збільшено фінансові ресурси та повноваження місцевою влади, та водночас виникла критична нестача фінансів у центральному бюджеті. Це стосується як окремих напрямків, так і проектів національного масштабу. Це сформувало запит на підвищення функціональних можливостей місцевої влади. Разом з тим, навіть збільшення місцевих бюджетів не вирішило проблему нестачі фінансових ресурсів. Виникла потреба у використанні нових, нетрадиційних підходів для вирішення проблем місцевих громад. По суті, публічно-приватне партнерство дає можливість місцевій владі використовувати певні, раніше сформовані засоби, такі як підприємства, землі, об’єкти нерухомості, у якості внеску зі свого боку у спільні проекти з приватними інвесторами. Привабливість таких проектів для місцевої влади – у розвитку територій та покращення якості життя її мешканців.
Підсумовуючи сказане, А.Єрмолаєв зазначив, що сьогодні існує реальна загроза скочування держави в нову, бюрократично-поміщицьку систему. Цей ризик підвищує слабкість громад, недосвідченість та постаріння населення, його пасивність та залежність від місцевих та центральних бюджетів. По мірі того, як активи концентруються в руках поміщицько-бюрократичної еліти на місцях, не кажучи вже про давно очікуваний продаж землі, ми можемо зіткнутися зі значним погіршенням ситуації, причому за характером це буде найгірша версія того, що колись пам’ятали за часів міжусобиць Київської Русі, коли місцеві пахани, володіючи землею, технікою та бюджетом будуть «рулить всем, как цыган Солнцем», місцеве населення буде знедолене та пасивне, а центральна влада буде замкнена у Києві. Той, хто зараз не турбується про комунальну економіку, фактично прирікає Україну, ховаючись за красивими словами, на цей новий феодалізм, наголосив А.Єрмолаєв. Антикорпоратизація і антибюрократизація – це світовий тренд. За великим рахунком, приватно-публічне парнтерство, це суто схема, яка визначає лише одне – потрібно шукати нові механізми допомоги громадянам в самоорганізації, необхідно зберегти чотирикутник – держава, місцева влада, підприємництво всіх рівнів, і активний громадський сектор.
Україні необхідна реабілітація комунальної економіки, яка не є «жеком», і яка може добре працювати в різних галузях, навіть «комунальна революція». Україні необхідна також нова регіональна політика та нова регіоналістика. «Я думаю, що пройде час, і ми спокійніше будемо відноситися до ідей формування потужних політико-економічних регіонів, які прийдуть на зміну нинішній системі».
«Переконаний, що настав час серйозно подумати про створення Палати Громад», зазначив А.Єрмолаєв. Механізм вибору представників у Палату Громад – це тема дискусійна, але місцеві громади мають бути впевнені, що в них є пряме, неопосередковане партійним списком, представництво у вищому законодавчому органі. Палата Громад стане важливим компонентом у політичній системі держави.
На завершення прес-конференції директор Інституту «Нова Україна» висловив сподівання, що «саме зараз прийшов час спонукати місцеве самоврядування до нової самоорганізації, і можливо, з виборюванням права законодавчої ініціативи. Я маю надію, що ці напрямки подальшого розвитку України не допустять загрозу скочування в бюрократично-поміщицьку систему, де нова, багата номенклатура, яка контролює місцеву владу та приватизує землі, буде керувати навіть гірше, ніж колішні феодали. Я маю надію, що ми своєчасно поставили питання про подальшій розвиток місцевого самоврядування».
Відповідаючи на запитання журналістів, А.Єрмолаєв вказав на те, що Асоціація мерів міст, Асоціація місцевого самоврядування, депутатський корпус регіонів найбільш зацікавлені у використанні ідеї ППП, та цілком здатні зіграти активну роль у «об’єднанні Україні знизу». Ми пропонуємо два кроки – переопрацювання існуючого законодавства стосовно публічно-приватного партнерства, та реалізація пілотних проектів реалізації нових механізмів розвитку комунальної економіки, над чим вже працює колектив Інституту.
Текст дослідження - у PDF-файлі, що додається.
