«Кого не обирай – його все одно ламає «система влади». «Якою б не була людина, коли вона потрапляє у владу, то починає красти, нехтувати інтересами населення, зловживати повноваженнями». «Необхідно міняти саму «систему». Такі висловлювання нерідко доводиться чути від українських громадян, особливо перед виборами. Коли говорять, що у нашого населення перманентний запит на «нові обличчя» – це не зовсім вірно. Українці потребують не нових людей в політиці, а тих, хто зламає існуючу корумповану систему влади.
Сьогодні в українському суспільстві вираженим є запит на «несистемного» лідера – того, хто не був «професійним» політиком та не обіймав керівні посади в органах влади. Люди сподіваються, що така людина змогла би запропонувати інноваційні підходи до вирішення суспільно-політичних проблем. Українці схильні підтримувати тих, хто не належить усталеному політичному устрою, хто виходить за межі останнього та владний його змінити. «Несистемні» лідери сприймаються як «не-дискредитовані» та не заплямовані українськими політичними реаліями, а тому здатні висувати нові ідеї і втілювати їх у життя іншими шляхами. Громадяни України втомилися від політиків «старої генерації» та потребують якісного оновлення влади.
У масовій свідомості поняття «професійний політик», «керівник органу влади» нерідко асоціюються з терміном «корупція». Криза довіри до теперішньої політичної еліти стала причиною того, що значна кількість громадян готова підтримати на президентських виборах «несистемних кандидатів» – тих, хто не був професійним політиком та не мав управлінського досвіду.
Більше третини опитаних громадян (39%) вказали, що на президентських виборах скоріше проголосують за людину досить відому, але яка за родом своєї діяльності раніше до політики і управління не мала стосунку. При цьому, 42% респондентів схильні скоріше підтримати досвідченого політика, котрий раніше обіймав керівні посади в органах влади. Серед виборців склався баланс орієнтацій на «досвідчених» та «незаплямованих» кандидатів (різниця показників є статистично не значущою).
Для виборців пріоритетними є морально-етичні та особистісно-вольові якості кандидата. Під час опитування респондентам запропонували визначити, якими характеристиками має володіти претендента на пост Президента України. Найчастіше респонденти вказували такі характеристики:
• Виконує свої обіцянки (вказали 48% опитаних),
• Піклується про простих людей (38%),
• Здатний кардинально змінити ситуацію (37%),
• Активно бореться з корупцією (32%),
• Здатний добитися результату (30%).
При цьому найменш важливими є якості, пов’язані з кар’єрними досягненнями і соціальним статусом кандидата:
• Має значний досвід роботи на керівних посадах у сфері бізнесу (вказали 3% опитаних),
• Обіймав вищі керівні посади в центральних органах влади (1%).
Суспільний запит на перезавантаження політичної системи знайшов своє вираження у готовності респондентів підтримати на виборах людей, які не мають відповідного «політичного досвіду». Саме «непрофесійність», «позасистемність» кандидата виступає індикатором його непричетності до корумпованої політичної системи, яка дискредитувала себе в очах громадськості. Громадяни сподіваються, що саме такий кандидат буде спроможним «зламати систему».
Найбільш яскравим прикладом «несистемного» кандидата на сьогодні є Святослав Вакарчук.
Він добре відомий українцям; практично усі опитані громадян (97%) знають його ім’я. Практивчно половина опитаних (49%) зазначили, що ставляться до цього політика тою чи іншою мірою позитивно. Значно менше тих, хто ставиться до С.Вакарчука негативно (18%) вказали. Жоден із провідних українських політиків на сьогодні не має такого сприятливого співвідношення симпатиків та антипатиків (2:1). Зазвичай число антипатиків значно перевищує кількість симпатиків.
Якби президентські вибори відбулися найближчої неділі, за С.Вакарчука проголосували б 6% опитаних. У чинного Президента України П.Порошенка рейтинг майже такий самий (різниця показників статистично не значлива). Існуючий рівень підтримки відкриває для С.Вакарчука можливість для виходу в другий тур президентських виборів. Іронія долі: співак має рівні з чинним Президентом шанси на перемогу.
С.Вакарчук є не просто «новим обличчям» у політиці, а виступає саме «несистемним» кандидатом. Серед прихильників щоумена більше половини (57%) скоріше проголосували б на президентських виборах за людину, яка раніше до політики не мала стосунку. Цей показник значно вищий, аніж в середньому по виборці (39%).
Хоча С.Вакарчук ще не говорив про свій намір брати участь у президентських перегонах, він неодноразово робив певні натяки на свою потенційну участь у виборах. У своїх заявах С.Вакарчук прямо апелює до суспільного запиту на «несистемних» лідерів. Так, під час квітневої зустрічі зі студентами НаУКМА, співак заявляв, що ніколи не буде стояти осторонь тих речей, які відбуваються у державі. «Ми змушені сьогодні говорити про таких людей, як я, не як про музикантів, а як про тих, хто повинен приходити і виправляти те, що всі ці політики без виключення зробили з країною за 26 років», – зазначив С.Вакарчук.
Говорячи про те, яким має бути новий український лідер, фронтмен «Океану Ельзи» наголосив на тому, що це має бути насамперед моральний авторитет, а вже потім – мати відповідний управлінський досвід. «Ця людина повинна мати певний рейтинг довіри. Тобто все своє попереднє життя вона має прожити так, щоб люди, навіть асоціюючи цю людину з політикою, розуміли, що вона дійсно викликає повагу, позитивні емоції».
Як потенційний претендент на посаду глави держави Святослав Вакарчукособливо цікавий для молоді, яка сприймає його як «свого». Рівень електоральної підтримки Вакарчука серед молодівід 18 до 29 років складає 12%. Серед тридцятилітніх цей показник удвічіменший (6%). Особливо стримано підтримують шоумена представники старшого покоління. Серед тих кому 60 років і більше готовність проголосувати за Вакарчука на президентських виборах висловлюють лише 3%.
Найбільше прихильників Вакарчука серед жителів Галичини; тут за свого земляка готові голосувати15% електорату. В інших західних областях рівень підтримки Вакарчука в середньому сягає 9%. Найменше прихильників відомого співака на Сході України (2%) та Донбасі (0,5%).
Співак ухиляється від прямої відповіді щодо своєї участі у президентських виборах. Водночас, в публічній сфері він поводить себе як майбутній кандидат. Промова Вакарчука у Могилянці де-факто мала програмний характер, і може скласти основу передвиборної кампанії. Лідер групи «Океан Ельзи» виступає проти радикальних змін та схиляється до поступового розвитку, забезпеченого спільними діями небайдужих до долі країни людей. «Сьогодні наше завдання – зробити так, щоб територія, яку ми контролюємо, почала багатшати, почав рости добробут населення, зростала сила українського війська й армії. Щоб Україна почала бути прикладом успіху».
Протистояння політиків старої генерації та «несистемних» кандидатів може стати головною інтригою наступних президентських виборів. Так, якби у другий тур президентських виборів вийшли Юлія Тимошенко та Святослав Вакарчук, то ці б кандидати мали б однакові шанси на перемогу. Серед респондентів, які голосуватимуть на президентських виборах, мають намір підтримати С.Вакарчука 30%, а Ю.Тимошенко – 29%. Участь у президентських виборах «несистемних» кандидатів робить їх підсумки непередбачуваними.
Громадяни України бажають приходу в політику тих, хто до цього не фігурував у корупційні скандалах та не був елементом політичної системи. Люди чекають на того, хто є «не-політиком», і тому – викликає довіру. Українці сподіваються побачити інноваційне вирішення суспільних проблем, запропоноване «несистемним» лідером. При цьому процес оновлення влади має проходити у межах правового поля. Якісні зміни у державі мають відбутися під час легітимного виборчого процесу та «конструктивної активності» нових керманичів.
Катерина Бура, експерт Інституту «Нова Україна»
Були використані результати опитування, проведеного Центром соціальних досліджень «Софія» з 19 по 30 квітня 2018 року у всіх областях України (на підконтрольній території). Всього було опитано 2016 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.