Поточна ситуація

            Стан справ щодо виконання Державного бюджету, від початку року, є досить складним. Так, згідно офіційних даних за перші п’ять місяців 2017 р. профіцит державного бюджету України становив 26,5 млрд. грн.[1], за аналогічний період 2018 р. спостерігався дефіцит на рівні 20 млрд.грн. Разом з тим РР реальний рівень «діри» у державному бюджеті суттєво вищий. Колишній міністр фінансів О.Данилюк нещодавно говорив про необхідність секвестру державного бюджету України на суму 4 млрд.дол.США (у випадку якщо країна вийде з програми співпраці з МВФ[2]). На початку червня 2018 р., лідер фракції «Самопоміч» О.Березюк заявив, що станом на кінець поточного року в державному бюджеті утвориться дефіцит у 200 млрд.грн.[3] Підвищують загальну напругу статистичні дані по залишках на Єдиному казначейському рахунку, що тримаються на найнижчих рівнях
з 2014 р. –  12 млрд.грн. (на кінець травня 2018 р.)[4]

            Серед основних негативних факторів, що впливають на дохідну частину державного бюджету відзначимо: недоотримання акцизних зборів, імпортного ПДВ та зростання сум відшкодування ПДВ, рентних платежів за користування надрами; з неподатковими надходженнями також складності.

            Так, у 2018 р., заплановано залучити в бюджет приблизно 108 млрд.грн. за рахунок зовнішніх джерел фінансування. За 5 місяців 2018 р. Міністерству фінансів не вдалось емітувати єврооблігації або отримати транш від МВФ.

            Ситуація з ОВДП свідчить про невпевненість в економічних перспективах України з боку інвесторів. Так, спостерігається попит виключно на короткострокові (до року) та середньострокові (від одного до п’яти років) ОВДП. У той час як довгострокові облігації зовсім не цікавлять інвесторів. При цьому об’єм ОВДП в обігу за 5 місяців 2018 р. практично не змінився
(740 млрд.грн.), що говорить про те, що уряд приблизно стільки ж залучав фінансових ресурсів через інструмент внутрішньої позики, як і витрачав на погашення раніше емітованих облігацій.

            Слід зазначити, що в контексті зростання ціни долару США у світі, через підвищення облікової ставки ФРС, вартість залучення фінансових ресурсів зростає. Для України це означає необхідність встановлення більш високих відсоткових платежів за зовнішніми запозиченнями та ризик відтоку капіталу нерезидентів з України (що підтверджується поведінкою нерезидентів-власників ОВДП, які за два останні місяці скоротили свою присутність у цих паперах на 5 млрд.грн.).

            План по надходженнях до Державного бюджету від приватизації, поки що також зірвано. За перший квартал надійшло всього 34 млн.грн., а заплановано було 1 млрд.грн.

            Певною мірою надходження до державного бюджету гальмуються різницею між закладеним до бюджету відношенням гривні до долару США та його реальним рівнем – 29,3 проти 26,0 грн./дол.США. (тобто – бракує зростання надходжень через низький рівень інфляції).

            Що стосується місцевих бюджетів, то за 5 місяців 2018 р. їх доходи зросли на 22,6% або на 16,3 млрд.грн. Тут основним драйвером зростання є збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб[5].

            Перспектива подальшого розвитку ситуації

            В умовах ускладнення кон’юнктури на зовнішніх ринках капіталу, навіть за умови відновлення співпраці України з МВФ, Уряду буде складно закрити бюджетну «діру». Сценарій нарощення гривневої грошової маси не розглядається, оскільки це відразу спричинить девальвацію національної валюти. Враховуючі початок нового електорального циклу, Уряд потребуватиме залучення усіх можливих інструментів балансування державного бюджету, уникаючи формалізації цих дій, як секвестру державного бюджету.

            Тому, найбільш вірогідніше, що Уряд буде намагатися виконати вимоги МВФ щодо підняття цін на природний газ для населення та скорочення дефіциту державного бюджету (у цьому інтереси Уряду та МВФ співпадають). У випадку, якщо співпрацю з МВФ відновлено не буде, Мінфін спробує розмістити єврооблігації, хоча й на суттєво гірших умовах (ніж це могло б бути можливим в умовах співпраці з МВФ). Крім того, Уряд намагатиметься адміністративними засобами наростити продажі ОВДП, зокрема через їх розміщення із залученням коштів бюджетів різних рівнів[6].

            Питання зменшення видатків стоїть вкрай гостро, однак воно буде вирішуватися у логіці «ручного керування».

На захищені статті державного бюджету припадає приблизно 80% видаткової частини держави. Однак, враховуючи реалії роботи Міністерства фінансів України на початку 2018 р., зниження витрат, на нашу думку, буде здійснюватися шляхом недофінансування як захищених, так і не захищених статей. При цьому, основний пріоритет буде відводитись повному виконанню соціально чутливих статей. Нагадаємо, що упродовж перших місяців 2018 р. недофінансованими були майже всі органи влади, зокрема: МВС на 2,22 млрд.грн., Міністерство оборони на 3,0 млрд.грн., Мін’юст на 0,764 млрд.грн[7]. Тому у 2018 р., фактично захищеними статтями будуть статті державного бюджету найбільш чутливі до соціального невдоволення, а також статті, пов’язані з обслуговуванням та виплатою зовнішніх та внутрішніх боргів. Другорядними стануть статті, пов’язані з обороною та безпекою, розвитком інфраструктури та капітальними інвестиціями.

            При цьому, також слід враховувати, що за зовнішніми боргами Україні (Мінфін+НБУ) потрібно виплатити ще 2,2 млрд.дол.США[8]до кінця року, що не є загрозливою для економіки країни сумою. Враховуючи, що Європарламент підтримав виділення Україні макрофінансової допомоги на 1 млрд.євро.

Блоги

Публікації