Бюджетна криза-2018: стан і вплив на економіку
Поточна ситуація
Стан справ щодо виконання Державного бюджету, від початку року, є досить складним. Так, згідно офіційних даних за перші п’ять місяців 2017 р. профіцит державного бюджету України становив 26,5 млрд. грн.[1], за аналогічний період 2018 р. спостерігався дефіцит на рівні 20 млрд.грн. Разом з тим, реальний рівень «діри» у державному бюджеті суттєво вищий. Колишній міністр фінансів О.Данилюк нещодавно говорив про необхідність секвестру державного бюджету України на суму 4 млрд.дол.США (у випадку якщо країна вийде з програми співпраці з МВФ[2]). На початку червня 2018 р., лідер фракції «Самопоміч» О.Березюк заявив, що станом на кінець поточного року в державному бюджеті утвориться дефіцит у 200 млрд.грн.[3] Підвищують загальну напругу статистичні дані по залишках на Єдиному казначейському рахунку, що тримаються на найнижчих рівнях з 2014 р. – 12 млрд.грн. (на кінець травня 2018 р.)[4]
Серед основних негативних факторів, що впливають на дохідну частину державного бюджету відзначимо: недоотримання акцизних зборів, імпортного ПДВ та зростання сум відшкодування ПДВ, рентних платежів за користування надрами; з неподатковими надходженнями також складності.
Так, у 2018 р., заплановано залучити в бюджет приблизно 108 млрд.грн. за рахунок зовнішніх джерел фінансування. За 5 місяців 2018 р. Міністерству фінансів не вдалось емітувати єврооблігації або отримати транш від МВФ.
Ситуація з ОВДП свідчить про невпевненість в економічних перспективах України з боку інвесторів. Так, спостерігається попит виключно на короткострокові (до року) та середньострокові (від одного до п’яти років) ОВДП. У той час як довгострокові облігації зовсім не цікавлять інвесторів. При цьому об’єм ОВДП в обігу за 5 місяців 2018 р. практично не змінився (740 млрд.грн.), що говорить про те, що уряд приблизно стільки ж залучав фінансових ресурсів через інструмент внутрішньої позики, як і витрачав на погашення раніше емітованих облігацій.
Слід зазначити, що в контексті зростання ціни долару США у світі, через підвищення облікової ставки ФРС, вартість залучення фінансових ресурсів зростає. Для України це означає необхідність встановлення більш високих відсоткових платежів за зовнішніми запозиченнями та ризик відтоку капіталу нерезидентів з України (що підтверджується поведінкою нерезидентів-власників ОВДП, які за два останні місяці скоротили свою присутність у цих паперах на 5 млрд.грн.).
План по надходженнях до Державного бюджету від приватизації, поки що також зірвано. За перший квартал надійшло всього 34 млн.грн., а заплановано було 1 млрд.грн.
Певною мірою надходження до державного бюджету гальмуються різницею між закладеним до бюджету відношенням гривні до долару США та його реальним рівнем – 29,3 проти 26,0 грн./дол.США. (тобто – бракує зростання надходжень через низький рівень інфляції).
Що стосується місцевих бюджетів, то за 5 місяців 2018 р. їх доходи зросли на 22,6% або на 16,3 млрд.грн. Тут основним драйвером зростання є збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб[5].
Перспектива подальшого розвитку ситуації/
В умовах ускладнення кон’юнктури на зовнішніх ринках капіталу, навіть за умови відновлення співпраці України з МВФ, Уряду буде складно закрити бюджетну «діру». Сценарій нарощення гривневої грошової маси не розглядається, оскільки це відразу спричинить девальвацію національної валюти. Враховуючі початок нового електорального циклу, Уряд потребуватиме залучення усіх можливих інструментів балансування державного бюджету, уникаючи формалізації цих дій, як секвестру державного бюджету.
Тому, найбільш вірогідніше, що Уряд буде намагатися виконати вимоги МВФ щодо підняття цін на природний газ для населення та скорочення дефіциту державного бюджету (у цьому інтереси Уряду та МВФ співпадають). У випадку, якщо співпрацю з МВФ відновлено не буде, Мінфін спробує розмістити єврооблігації, хоча й на суттєво гірших умовах (ніж це могло б бути можливим в умовах співпраці з МВФ). Крім того, Уряд намагатиметься адміністративними засобами наростити продажі ОВДП, зокрема через їх розміщення із залученням коштів бюджетів різних рівнів[6].
Питання зменшення видатків стоїть вкрай гостро, однак воно буде вирішуватися у логіці «ручного керування».
На захищені статті державного бюджету припадає приблизно 80% видаткової частини держави. Однак, враховуючи реалії роботи Міністерства фінансів України на початку 2018 р., зниження витрат, на нашу думку, буде здійснюватися шляхом недофінансування як захищених, так і не захищених статей. При цьому, основний пріоритет буде відводитись повному виконанню соціально чутливих статей. Нагадаємо, що упродовж перших місяців 2018 р. недофінансованими були майже всі органи влади, зокрема: МВС на 2,22 млрд.грн., Міністерство оборони на 3,0 млрд.грн., Мін’юст на 0,764 млрд.грн[7]. Тому у 2018 р., фактично захищеними статтями будуть статті державного бюджету найбільш чутливі до соціального невдоволення, а також статті, пов’язані з обслуговуванням та виплатою зовнішніх та внутрішніх боргів. Другорядними стануть статті, пов’язані з обороною та безпекою, розвитком інфраструктури та капітальними інвестиціями.
При цьому, також слід враховувати, що за зовнішніми боргами Україні (Мінфін+НБУ) потрібно виплатити ще 2,2 млрд.дол.США[8]до кінця року, що не є загрозливою для економіки країни сумою. Враховуючи, що Європарламент підтримав виділення Україні макрофінансової допомоги на 1 млрд.євро.[9]
Таким чином, найближчим часом влада намагатиметься звузити бюджетну «діру» шляхом нарощення доходів державного бюджету та зниження витрат. Поєднання заходів, спрямованих на залучення до державного бюджету фінансових ресурсів із зовнішніх і внутрішніх ринків (хоча і в досить обмеженій кількості), разом із заходами «ручного керування» витратами бюджету, дасть можливість Уряду закінчити 2018 р. без оголошення секвестру. Хоча скоріш за все в країні буде спостерігатися помірна девальвація та зниження золотовалютних резервів. У зв’язку з тим, що державний бюджет буде «перекроюватись» в оперативному режимі, між членами владної команди загострюватимуться протиріччя, пов’язані з бажанням кожної зі сторін отримати фінансування передбачене державним бюджетом в повному обсязі.
Вплив на економіку країни
Дефіцит державного бюджету в класичній економіці розглядається, як передумова до економічної експансії. Тобто, він має стимулювати емісію грошей і, таким чином, підвищувати попит на товари і послуги, сприяти нарощенню заощаджень/інвестицій. У випадку з Україною, суттєвий дефіцит державного бюджету означає підвищення ризиків девальвації національної валюти, падіння споживчого попиту та погіршення бізнесового середовища.
Як було відзначено, на передодні Президентських та Парламентських виборів, Урядом буде зроблено все, щоб не допустити суттєвої девальвації національної валюти. У зв’язку з чим, очікується недофінансування видаткової частини державного бюджету на декілька десятків мільярдів гривень. Результатом стане зниження попиту на товари та послуги на системній основі. Це означає, що певна кількість підрядників із різних сфер економіки, що працюють з державним сектором, недоотримають замовлення і, відповідно, не зможуть реалізувати певні товари та послуги.
Крім того, враховуючи високий рівень не продуктивного перерозподілу коштів через механізми державних фінансів, можна зробити припущення, що досить велика частина афільованих з посадовими особами підприємств залишиться без певної частини прибутків, що і лежить в основі конфліктів, пов’язаних з розподілом державних коштів. Також, слід пригадати про певний вплив на споживчий попит зниження доходів осіб, що працюють у державному секторі та підприємствах, пов’язаних з його обслуговуванням. Крім того, у поточних умовах стає вкрай важко запровадити згадану екс-міністром фінансів О.Данилюком, субвенцію на соціально-економічний розвиток, можливе впровадження якої безпосередньо пов’язано з підготовкою територій до президентських виборів.
Іншим негативним наслідком глибокого дефіциту державного бюджету може бути зміна підходів у роботі державної фіскальної служби (ДФС), яка в «екстремальних» умовах може перейти до більш репресивної поведінки, шляхом підвищення рівня стягнення податкових платежів та затягування часу з повернення податкових кредитів.
Ще один очікуваний ефект від спрямування тимчасово вільних фінансових ресурсів до державного бюджету, пов’язаний з позбавлення банківського сектору ресурсу для кредитування економіки. Це означає зростання відсоткових ставок і відсутність доступу до кредитних ресурсів з боку підприємств реального сектору економіку, що матиме негативний вплив, у першу чергу на капітальні інвестиції.
Вадим Ємець, к.е.н.
[1] https://bit.ly/2JYTYvd
[2]https://bit.ly/2JQ43P9
[3]https://bit.ly/2MxUwdg
[4]https://bit.ly/2MDh7p0
[5]https://bit.ly/2MxQLEK
[6]https://bit.ly/2I0bopr
[7]https://bit.ly/2tgTzgB
[8]https://bit.ly/2K5twTY
[9]https://bit.ly/2MDB2Uu
