"Гельсінська група 2.0"

< Назад до записів

У четвер, 6 грудня, о 12.30 в прес-центрі інформаційного агентства Інтерфакс Україна пройшла прес-конференція на тему "Гельсінська група 2.0" (відеозапис конференції доступний за цим лінком). Її учасники - директор Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна Андрій Єрмолаєв»; експерт аналітичної групи Kyivstratpro, к.ф.н. Андрій Бузаров, глава аналітичного центру "Інститут регіональної політики", співзасновник гуманітарної організації "Відповідальні громадяни" Енріке Анатолійович Менендес, заступник директора Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна" Святослав Денисенко

 У своєму виступі Андрій Єрмолаєв зазначив на реальну небезпеку війни між Україною і Росією. Запобігання прямого військового конфлікту є головним завданням та мотивом створення руху «Гельсінкська група 2.0».

«Ми вважаємо критично важливим вже в 2019 році ініціювати та довести до логічного завершення зустрічі на вищому рівні лідерів країн-учасниць ОБСЄ по одному ключовому питанню - запобігання україно-російської та континентальної війни», заявив А. Єрмолаєв. Це може стати і початком глибокої реформи самої системи безпеки в Європі і на євразійському континенті в цілому. Виниклу кризу у відносинах між Україною і Росією свідчить про те, що це питання потрібно вирішувати невідкладно.

А.Єрмолаєв виступив також з ініціативою організації нової системи безпеки на континенті, яка повинна охоплювати не тільки Європу, але і Азію. Нова система безпеки повинна зіграти свою роль в створенні нового балансу сил, який унеможливить нові конфлікти. Крім того, майбутня організація мати власний військовий контингент, що складається з делегованих підрозділів країн-учасниць, і мати надблоковой характер. До її складу можуть входити як країни, що входять у військово-політичні блоки, так і нейтральні країни.

«Критично важливим є створення нових інститутів, які дозволили б використовувати неполітичні методи організації діалогу та інформаційно-гуманітарного впливу. Йдеться про новий цивільному континентальному секторі. Наша пропозиція - створення своєрідної громадянської асамблеї ОБСЄ, в якій би працювали НЖО, аналітичні центри, молодіжні організації, що дозволило б посилити невійськову складову нової системи безпеки. Ми переконані, що потрібно змінювати ставлення до того, що є безпеку і безпечне життя: від безпеки порядку, який часто зводиться до охорони кордонів, ми повинні перейти до безпеки розвитку - і в цьому роль гуманітаріїв і цивільного сектора може бути істотно посилена.

«Мова йде, за великим рахунком, про новий континентальному мисленні - того, чого нам не вистачає. Йдеться про реабілітацію тієї гуманістичної прав і свобод людини, цінності людського життя, які лягли в основу філософії системи безпеки середини 1970-х років. Після того, як в 1975 році був підписаний Заключний акт Наради з безпеки в Гельсінкі, в багатьох країнах виникли гельсінкські групи і рухи, що борються за мир і права людини. Зараз же виник парадокс, коли багато країн декларують свою прихильність до миру і захисту прав людини в той же час демонструють національний егоїзм і войовничість. Завдання нового руху «Гельсінкська група 2.0» - гуманізувати питання безпеки, повернути ідеї, на яких грунтувалося Гельсінкської рух.

На закінчення Андрій Єрмолаєв анонсував серію заходів, присвячених ідеї нового мирного руху, а також проведення в Україні громадянського форуму з безпеки і розвитку вже в першому кварталі 2019 року.

 

Прес-реліз

"Гельсінська група 2.0": на шляху до нового континентального миру

У 1975 році у Гельсінкі голови 35 країн Європи та Північної Америки підписали Гельсінський Заключний Акт, який став символом нового миру на континенті. Права та свободи людини, національний суверенітет та недоторканість територій стали новою системою цінностей у міжнародних відносинах не тільки для Європи, але й для всього світового співтовариства. Ключовим було і залишається право людини на життя — вільне та безпечне.

Але нові військові конфлікти на континенті, зростання радикального націоналізму, міграційна криза стали викликами, які вимагають нової та всеохватної відповіді.

Стара архітектура світу часів "холодної війни", в основі якої — принципи балансу сил та стримування розвитку, досі поділяє учасників на ворогів та друзів. Політика національного прагматизму з боку всіх без винятку членів світового співтовариства, у свою чергу, загрожує запустити маховик нових дво- та багатосторонніх конфліктів з непередбачуваним результатом. І в цій боротьбі знову на перше місце вийшли сила та могутність, технології та армії. Війна розповсюдилась на всі сфери життя людини — торгову, інформаційну, кібер-, технологічну, культурну та духовну.

Мир, як мирне спів-існування націй та союзів динамічно трансформується у "мир-гібрид" війни, яка, наче вулканічна лава, виривається на окремих ділянках континентів та втягує у свою воронку все світове співтовариство, інтернаціоналізує кожен конфлікт і глобалізує його вплив на все світове співтовариство за лічені секунди. Колективні сили та міжнародні інститути безпеки все частіше виступають декорацією для дій окремих центрів сили.

Всеохоплююча війна як новий гібридний стан миру ставить під питання саму можливість сталого розвитку кожної нації та міжнаціональних союзів.

Глобальна нестабільність, у свою чергу, підірвала базові засади сучасного глобального світу — права, свободи, гідність та безпеку людини. Геополітична доцільність та національний егоїзм по факту виявились вищими за принципи гуманізму, додержання прав людини, діалогу та мирного розв’язання конфліктних ситуацій.

II

Дві держави євро-азіатського континенту — Україна та Росія — перебувають у стані неоголошеної війни. Анексовані території. Військовий конфлікт на Донбасі триває вже п’ятий рік. Наприкінці 2018 року в Україні впроваджений військовий стан у десяти адміністративних областях.

Десятки тисяч жертв конфлікту та мільйони постраждалих (біженці, переселенці, мігранти) вже стали жертвою фактичної колективної бездіяльності.

Поставлені під сумнів самі принципи світоустрою та співіснування народів, закладені в основу сучасної системи безпеки на континенті — принципи та положення Гельсінського Заключного Акту 1975 року, як і інших засадничих документів ОБСЄ (Паризька Хартія для Нової Європи, Стамбульська Хартія європейської безпеки, Астанінська Ювілейна Декларація: на шляху до всезагальної безпеки).

Санкційна політика та існуючі механізми колективної безпеки продемонстрували свою низьку ефективність та фактичну недієздатність. І разом з тим, реформування та зміцнення існуючих колективних структур відкладається десятиріччями. Політика "консультацій та контактів (т. зв. "Мінський" і "Нормандський" переговорні процеси) себе вичерпала і вимагає якісно нового підходу та нової відповідальності.

Ми на порозі континентальної та світової катастрофи. Новий стрибок напруги на континенті може призвести до повторення трагедії 1914 року, коли після одного пострілу у Сараєві Європа та весь світ були вкинуті у Світову Війну, яка тривала практично сім десятиліть.  

Припинення війни в Україні та забезпечення умов нового та стабільного континентального миру може і повинно стати першим практичним кроком євроатлантичного та євразійського співтовариства з подолання нових загроз та недопущення континентальної катастрофи.

ОБСЄ може і повинна взяти на себе роль модератора перемовин та підписання зобов’язуючих документів про формулу миру, із залученням усіх сторін збройного конфлікту. Угода про мирний план та гарантії його реалізації, із додержанням принципів та зобов’язань країн-учасниць ОБСЄ, стане першим прецедентом нової місії та ролі ОБСЄ як дієздатної колективної організації. 

ОБСЄ має виступити відповідальним організатором та гарантом ефективних двосторонніх перемовин України та РФ як країн-учасниць Організації, з метою недопущення міждержавного військового конфлікту та створення нової правової бази у взаємовідносинах двох держав.

З цією метою пропонуємо ініціювати проведення в 2019 році позачергової конференції ОБСЄ на вищому рівні з метою організації ефективних перемовин за участю всіх сторін воєнного конфлікту для досягнення миру та з урахуванням волевиявлення населення на території військового конфлікту. 

III

Ми вважаємо, що час голослівних декларацій та взаємного стримування пройшов. Потрібна нова колективна відповідь на виклики миру, об’єднання зусиль євроатлантичного та євразійського співтовариства (Астанінська Ювілейна Декларація ОБСЄ, 2010 р.).  

Такою відповіддю може стати нова система колективної безпеки на континенті, яка спиратиметься на добру волю, діалог та взаємодію "від Ванкувера до Владивостоку та Пекіну", без виключень та обмежень.  

Континенту потрібен "новий Гельсінкі 2.0". Потрібен позаблоковий, універсальний механізм забезпечення мирного розвитку та гарантованої безпеки людини незалежно від країни та регіону.

 Потрібен механізм ефективного діалогу та оперативного прийняття рішень у суперечливих та конфліктних ситуаціях.

Континенту потрібна Організація з безпеки та співробітництва в Європі і Азії, з повноцінним Договором та Статутом, з місією миру в кожному куточку континенту, з реальними механізмами залученості у розв’язання виникаючих міждержавних проблем безпеки.

Наші пропозиції та ініціативи:

Перетворення ОБСЄ на континентальну організацію - Організацію з безпеки і співробітництва в Європі та Азії (ОБСЄ + А) з про-активними функціями безпеки. Це дозволить об'єднати інтереси держав-учасниць, які є членами діючих військово-політичних блоків, проводять позаблокову політику або мають визнаний нейтральний статус. Ключовими для перезавантаження ОБСЄ мають стати Договір з Безпеки і Розвитку на континенті, а також Статут організації, який буде обов'язковим для держав-учасниць.

Дискусії та підготовка такого договору, із залученням нових учасників, має розпочатися вже у 2019 році. Війна в центрі континенту і загроза світової війни, яка виникла - переконлива і беззаперечна причина для початку такої роботи.

В основі роботи нової організації - ОБСЄ+А мають бути закладені основні положення та ідеї Гельсінкі-75, а також принципи безпеки розвитку(превентивне зниження загроз мирному розвитку та благополуччю держав і народів-учасників ОБСЄ+А) та "колективного суверенітету" держав-учасниць (колективне подолання конфліктів і узгоджені національні відповіді на глобальні загрози).

З метою реалізації "безпеки розвитку"

- створення Громадянської Асамблеї ОБСЄ. Обмеженість дипломатичних і політичних інструментів вирішення конфліктних ситуацій сьогодні очевидна. Необхідно повною мірою використовувати потенціал громадянської, гуманітарної та інтелектуальної дипломатії, механізму "діалогу по горизонталі" євроатлантичної і євразійської спільноти, превентивні заходи щодо недопущення інформаційних війн, поширення ксенофобії, радикального націоналізму та агресивного сепаратизму. Система континентальної безпеки потребує нового формату діалогу і впливу - загальносуспільної та інтелектуальної взаємодії, і таку роль може виконати Громадянська Асамблея ОБСЄ, і в перспективі - ОБСЄ+А.

- створення при ОБСЄ/ОБСЄ+А міжнародної інтелектуальної мережі дослідницьких центрів з питань безпеки розвитку, з проведенням щорічного інтелектуального Форуму "Європа-Азія".

- формування при Раді Міністрів ОБСЄ/ОБСЄ+А постійно діючих комісій для запобігання конфліктів і розвитку співробітництва держав-учасниць в соціально-економічній, технологічній, екологічній та гуманітарній сферах. Надалі, використовуючи досвід ООН, перетворення таких комісій в спеціалізовані Установи;

- створення системи моніторингу та контролю за мілітаризацією провідних цивільних технологій, наукових винаходів з метою обмеження можливостей їх впровадження до сфери озброєнь;

- формування системи ГІС-моніторингу (космічні технології спостереження за поверхнею Землі) військової, інфраструктурної та екологічної безпеки на континенті.

В ОБСЄ/ОБСЄ+А має бути право надавати гарантії суверенітету і територіальної цілісності державам з нейтральним статусом та державам, які реалізують позаблокову політику.

В ОБСЄ/ОБСЄ+А має бути право на превентивні стабілізаційні заходи, в тому числі – за допомогою колективних миротворчих сил, для недопущення конфлікту або надання допомоги державі-учасниці при відповідному зверненні.

З метою реалізації "колективного суверенітету" мають бути створені нові механізми колективних дій:

- постійно діючий миротворчий корпус ОБСЄ/ОБСЄ+А та національні підрозділи правоохоронних органів збройних сил у реєстрі ОБСЄ/ОБСЄ+А, здатні до колективних дій у разі потреби.

IV

У сучасному світі 21 століття виник вакуум загальновизнаних духовних лідерів розвитку. Після тривалої сутички двох наддержав, що уособлювали два світи - світ капіталізму і демократії, з одного боку, та світ комунізму і справедливості, з іншого - людство занурилося в нескінченну боротьбу за власні національні, вузькокорпоративні або приватно-групові інтереси.

Нове лідерство можливе тільки як продукт колективних зусиль, засноване на ідеалах гуманізму, загальнолюдських цінностях, безпеці розвитку. Континенту, який пережив криваве 20 століття як століття воєн і потрясінь, необхідне нове континентальне мислення.

Гельсінкі-2, нова колективна система безпеки та співробітництва на континенті - це гідна і своєчасна відповідь.

Ми сподіваємось на активну підтримку наших ініціатив усіма людьми доброї волі, прихильниками миру та співробітництва, які поділяють і підтримують ідею "Гельсінкі 2.0".

 

 Київ, 6 грудня 2018.


Блоги

Публікації

X
X

Партнери